Політологічний словник - М. Ф. Головатий 2005
Клерикалізм
Клерикалізм (від лат. clericalis — церковний) — активна соціально-політична церковна позиція щодо посилення релігійного впливу на всі сфери суспільного життя, з одного боку, а з другого — втручання держави у церковне життя. Історично К. сформувався в умовах зміцнення влади християнської церкви. У католицизмі К. проявив себе через намагання римської курії підпорядкувати собі світську владу у Західній Європі, а у православ'ї — зверхністю візантійського імператора над Константинопольським патріархом. Особлива активність К. проявилась з XIX ст., коли на арені політичного життя з'явилась комуністична ідеологія з її відкрито ворожим ставленням до релігії та церкви. Аби зберегти своє провідне місце в суспільному житті, прихильники К., не обмежуючись церковними структурами, почали створювати свої політичні партії, молодіжні, жіночі профспілкові організації тощо. У XX ст. з'являються й набувають розвитку так звані політичні теології, які з різних позицій («лівих», «правих», «поміркованих») прагнули дати політичний вимір віри, життя церкви і віруючих. Серед «лівих» відомі християнські варіанти «теології революції», «теології визволення», «екологічної теології» тощо. До «правих» різновидів «політичної теології» належать різні фундаменталістські рухи в різних конфесіях, до «поміркованих» — так звані горизонтальні теології й теології «родового відмінка», які мають справу з осмисленням збереження довкілля, проблемами соціального розвитку, природою комунікацій тощо.
Останнім часом у політології набуває поширення поняття так званого позитивного клерикалізму для характеристики конструктивної ролі тих чи інших церковних кіл у вирішенні нагальних й актуальних політичних завдань. Позитивний політичний вибір конкретних церков і віруючих є основою для політичного діалогу віруючих і невіруючих, релігійних і нерелігійних інститутів, визначає принципи політики партій і рухів щодо релігії і церкви, політики церков і релігійних рухів у питаннях суспільно-політичного життя.
Академічне релігієзнавство. — К., 2000; Гараджа В. И. Религиоведение. — М., 1998; Доусон К. Религия и культура. — СПб., 2000; Элиаде М. История веры и религиозных идей. — М„ 2001.
А. Черній
Перша публікація: 01/01/2005
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.