Історія політичних вчень - Безродний Є. Ф., Уткін О. І. 2006

Розділ XVII. Політична думка в першій половині ХІХ століття
Суспільно-політичний устрій Росії

У кінці ХVІІІ ст. суперечності між феодальними виробничими відносинами і новими по своєму характеру продуктивними силами загострилися ще більше. Дальше розширення внутрішнього ринку і зростання зовнішньої торгівлі, ріст фабрично-заводського виробництва і промислового населення міст, втягування поміщиків у виробництво жита, пшениці, льону на продаж розхитувало старофеодальні форми експлуатації поміщиками кріпосного селянства. Ріст купецької мануфактури із застосуванням на ній «найманої» праці оброчних селян, свідчить поряд з іншими факторами про розширення і постійне зміцнення капіталістичного укладу, що народжувався в надрах феодального суспільства.

Розклад поміщицького господарства і швидке проникнення товарно-грошових відносин привели до майже повсюдного залучення поміщиків до виробництва товарного хліба і льону на продаж, для потреб внутрішнього ринку і на експорт. Поміщики вдаються до жорстокої експлуатації селянства, збільшуючи барську оранку. Помічається повсюдне зростання оброку. В Росії з’являються пароплави, вводиться машинне виробництво.

Дворяни втягуються у підприємницьку діяльність і торгівлю. Багато дворян стають заводчиками, фабрикантами, більшість поміщиків зв’язані торговельними операціями по збуту сільськогосподарської продукції з купцями-скупщиками, а іноді і прямо з експортерами. В Росії відбувається процес утворення торговельних кампаній.

Олександр І, який вступив на престол після вбивства батька, змушений був зробити деякі поступки лицемірно-ліберального характеру відповідно до «духу часу». На початку його царювання кілька «просвічених» вельмож-кріпосників склали проекти реформ з метою пристосування їх до нових економічних умов. Нещирими були і «заходи» Олександра І. Він обмежився указами 1801 року «Про надання права покупки населеної землі особам недворянського звання» і 1803 року — «Про вільних хліборобів», що закріплювали за поміщиками їх право відпускати кріпосних людей на волю за довільно призначену ними ціну «полюбовно». Справжні плани Олександра І були розкриті у війні 1812 року і утвердження в Росії після війни режиму Аракчеєва — душителя передової російської громадської думки.