Історія політичних вчень - Безродний Є. Ф., Уткін О. І. 2006

Розділ ХІІІ. Політичні вчення у Франції в період Просвітництва
Особливості політичних поглядів діячів французької буржуазної революції

Ідеї, розвинуті представниками просвітництва у Франції ХVІІІ ст., знайшли відображення у виступах діячів французької революції, в її законодавчих актах. Вони справили безпосередній вплив на виникнення буржуазних політичних установ, викликаних до життя революцією 1789 року. Відомий діяч Установчих зборів аббат Сійєс в своїх промовах посилався на Руссо і положення, висунуті Монтеск’є, не вбачаючи великих розходжень між ідеями цих мислителів. Сійєс приймав принцип суспільного договору і прямо заявляв, що «будь-яке суспільство може бути справою вільної угоди між його співчленами». В проекті декларації, котрий він розробив говориться: «Немає суспільства, якщо воно не засновано на вільній волі договірних сторін». Відстоюючи принцип суспільного договору, Сійєс разом із тим був прихильником народного суверенітету. Закон повинен бути виразом народної, загальної волі. Народна воля, говорив Сійєс, завжди законна, вона — джерело законності. При цьому Сійєс вніс деякі доповнення до положення Руссо щодо безпосередньої демократії. Він відстоював принцип народного представництва, котрий Руссо допускав лише з деякими застереженнями.

Сійєс дотримувався думки Монтеск’є, котрий говорив, що у великих державах немислимо обійтись без народного представництва. У Сійєса народне представництво розглядалося як втілення принципу народного суверенітету. Відповідно з ідеалами конституційної монархії і принципу розподілу властей була прийнята Установчими зборами Конституція 1791 року. Хоч згідно цієї конституції визнавалось, що суверенітет належить народу, однак збережена була спадкоємна королівська влада і королю надавалось право призначати і звільняти міністрів. Незважаючи на проголошене в Декларації 1789 року, положення про те, що закон повинен бути вираженням загальної волі, конституція ввела майновий ценз і нерівне виборче право. Представники крупної і середньої буржуазії — жирондисти — були також прихильниками ідей Монтеск’є і Руссо, але вони не були послідовниками.

Ідеї Руссо знайшли відображення в промовах і документах якобинців — представників революційного класу Франції ХVІІІ ст. — міської і селянської бідноти, і особливо ображали погляди міських низів. В якобінській «Декларації прав людини і громадянина» 1793 року сказано: «Закон є вільне і урочисте вираження загальної волі». Стаття 10 якобінської конституції 1793 року гласить: «Народ обговорює і ухвалює закони». Вождь якобінців Максимі- ліан Робесп’єр вважав себе учнем Руссо. Він писав Руссо: «Ти навчив мене пізнати себе... Старий будинок розпався; на руїнах піднявся портик нового будинку, для побудови котрого і, завдяки тобі, приніс і свій камінь». У промові в Установчих зборах з приводу проекту конституції Робесп’єр говорив, що необхідно виходити з принципу семодержавства народу. «Всі посадові особи, — говорив він, — є лише уповноваженими народу, його прикажчиками, котрих він може призначати і знімати в будь-який час». Формою правління у Франції, на його думку, може бути тільки демократична республіка.

Робесп’єр виступив з ідеєю, що в державі не повинно бути різкого уособлення правлячих і управляючих, висловився проти професіональних чиновників, політиків, перламентарів, вважав, що будь- який громадянин, простий землероб чи дрібний ремісник може і повинен вміти управляти. Коли контрреволюція стала загрожувати завоюванням революції, Робеспьєр виступив на захист революційного уряду. «Революція, — говорив Робесп’єр, — це боротьба свободи проти її ворогів; конституція — це правління свободи, що одержала перемогу і встановила мир». Революційний уряд спирається на священний закон — спасіння народу, на самий непохитний із всіх принципів — необхідність. Якобінці висловлювалися проти різкої майнової нерівності, проти зосередження багатства в руках небагатьох імущих і разом із тим визнавали приватну власність непорушним принципом суспільного устрою.

На думку Робесп’єра, власність — це право кожного користуватись і розпоряджатись тією часткою благ, котрі забезпечені йому законом. Та рівність, на яку Робесп’єр так рішуче настоював, була не майновою, а чисто формальною. Він вважав, що економічна нерівність — це «химера», що вона «рішуче неможлива в громадянському суспільстві». В своєму проекті «Декларації прав» він обмежувався вказівкою на те, що «право власності, як і всі інші права, обмежено необхідністю поважати права інших людей» і що це право не повинно «завдавати шкоди ні небезпеці, ні свободі, ні існуванню, ні власності наших ближніх».

Один із керівників якобінців Жан-Поль Марат ще в 1774 році випустив у Англії памфлет «Ланцюги рабства», в якому піддав різкій критиці монархічний державний устрій і відкрито закликав до повстання і розробляв його програму. Він відстоює демократичний принцип організації державної влади, висуває положення, що верховна влада в державі належить всій нації, що нація і є джерелом будь-якої законної влади. Марат висловлюється за загальне виборче право, виступає проти декрету Установчих зборів, про вводив майновий ценз і поділ громадян на «активних» і «пасивних». Цей акт, на його думку, спотворює літопис революції французького народу, покриває ганьбою перший рік ери «свободи». Влада законів, за словами Марата, «ні що інше, як прихована тиранія мізерної меншості над більшістю». Після втечі короля він вимагав призначення верховного диктатора, висловлювався за обрання трибуналу, покликаного розправитись із зрадниками і ворогами народу. Подібно Робесп’єру, він захищав ідею наділеного широкими повноваженнями революційного уряду і вимагав енергійних і рішучих заходів проти контрреволюції. Політичні ідеї якобінців відображені в якобінській конституції 1793 року, що не вступила в дію через війну, розпочату ворогами революції. Ця конституція вводила загальне і рівне виборче право і передбачала обрання вищого органу виконавчої влади — Виконавчу раду. Це була буржуазно-демократична конституція, яка відкидала принцип поділу властей і намагалась втілити в життя принцип народного суверенітету.