Історія політичних вчень - Безродний Є. Ф., Уткін О. І. 2006

Розділ ХІ. Політичні вчення ідеологів абсолютизму в Німеччині XVII-XVIII століть
Економічна та політична відсталість Німеччини. Пристосування буржуазії до абсолютизму

В Німеччині процес розвитку буржуазних виробничих відносин і формування класу буржуазії відбувався повільно і нерівномірно по всій країні. Вона в своєму економічному розвитку відставала від Нідерландів, Англії та Франції. Це відставання обумовило більшу стійкість феодального суспільного і державного ладу в Німеччині, у порівнянні з іншими західно-європейськими країнами. Справа в тому, що в Англії і Франції розвиток торгівлі і промисловості привів до об’єднання інтересів країн і тим самим сприяв політичній централізації, а в Німеччині цей процес привів лише до об’єднання інтересів в провінціях, навколо місцевих центрів, і тому політична роздробленість, котра завдяки виключенню Німеччини із світової торгівлі, грунтовно закріпилася.

Стан політичної роздробленості Німеччини не було подолано і в ХVІІ-ХVIII ст. ст. Як і в інших країнах, в Німеччині в міру розвитку буржуазних виробничих відносин складався абсолютизм. Однак в силу економічної відсталості та політичної роздробленості централізація відбулася не в масштабах усієї країни, а лише в окремих районах. Це був князівський абсолютизм.

Реформація церкви, поразка повстань селянства та міського плебейства в 1525 році і, на кінець, Тридцятирічна війна (1618-1648 рр.) ще посилили політичну роздробленість і зростання могутності князів. Німецька буржуазія не становила собою консолідованої сили, як буржуазія Англії та Франції, а була роз’єднана і більша частина перебувала в залежності від князів. Таке становище наклало свій відбиток і на вчення ідеологів абсолютизму. Вони не тільки не висувають радикальних політичних вимог, але й проявляють плазування і догідництво перед монархами. Крупними представниками школи природного права в Німеччині в ХVІІ-ХVIII ст. були Самуель Пуфендорф, Християн Томазія, Готфільд Вільгельм Лейбніц, Християн Вольф.