Історія політичних вчень - Безродний Є. Ф., Уткін О. І. 2006

Розділ Х. Політичні вчення в країнах Західної Європи в XVII-XVII століттях
Передумови ранніх буржуазних революцій в країнах Західної Європи

У ХVІІ-ХVIII ст. відбувається дальший розвиток капіталістичних відносин в передових країнах Західної Європи. В Англії, Голландії, Франції швидкими темпами розвивається шерстяна, бавовно- паперова, шовкова промисловість. Утворюються великі промислові підприємства, з’являється централізована мануфактура. Розвиток промисловості сприяв розвитку торгівлі. Відбувається широкий обмін з колоніальними країнами, міцніють торгівельні зв’язки в Європі. У ХVІІ-ХVIII ст. міцніє промислова і торгівельна буржуазія, котра була зацікавлена в ліквідації феодальних відносин і перетворенні феодальної земельної власності в капіталістичну. Буржуазія вимагає усунення стиснення її підприємницької ініціативи, скасування податкових пільг дворянства і духовенства, усіх станових поділів, привілеїв, повинностей, властивих феодальному ладу. Свої вимоги буржуазія висувала в якості «вічних» принципів природного права. Вона створювала свою політичну ідеологію з використанням науково-подібної природно-правової доктрини. Нові суспільні та політичні порядки, котрі намагалась утвердити буржуазія, зображалися як «природні», що знаходять своє виправдовування в докорінних властивостях людської сутності.

Апеляція до природного права означала разом з тим розрив з богословськими, теологічними уявленнями про державу і право, що існували в феодальному суспільстві. Природно-правова теорія з її вченням про природний закон і природне право людей стали ідеологічною зброєю буржуазії в її боротьбі за руйнування феодального ладу і за оволодіння владою. Вона відіграла помітну роль у боротьбі буржуазії за владу, завдаючи удари середньовічним уявленням про «божественне похождения» королівської влади, руйнуючи феодальний релігійний світогляд, що становив ідеологічну зброю феодальної держави.

Для школи природного права ХVІІ-ХVIII ст. характерний антиісторизм. Намагаючись представити буржуазні суспільні відносини як природні і розумні, автори цієї школи намагалися вивести державу і право з якісь невідомої «природи» людини. Держава і право розглядалися ними як якість вічні і незмінні явища, котрі повинні вивчатись не з точки зору розвитку, що здійснюється у світі, а виходячи з деяких постійних властивостей, мовби властивих завжди людині. Ця школа характеризується також механіцизмом. Держава виникає, згідно вчення цієї школи, в результаті суспільного договору як наслідок діяльності окремих осіб, спрямованої в одне ціле. В цьому індивідуалізмі відбита особливість буржуазних порядків, де кожний господарює на свій страх і ризик, де кожний індивід відстоює свої інтереси у боротьбі з іншими. Говорячи про природне право людини, буржуазія захищає буржуазно-демократичні свободи, котрі допомогли їй стати на чолі суспільних сил, що боролися з феодалізмом.