Філософія в бакалавраті - посібник

Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

§ 3. Зміст і спрямованість історії

Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії

Найвпливовішим мислителем після панування античної історіософії можна вважати середньовічного християнського патріота (Отця церкви) Аврелія Августина. Послідовник вчення Христа, який особисто

пережив чимало життєвих негараздів, проповідник нової релігії, він бачить в історії насамперед теологічну проблему. Для нього головною рушійною силою історії виявляється Божественне Провидіння.

Августин викладає людську історію у своїй книзі «Про Град Божий». Він висуває думку про те, що людська і божественна історії єдині і нероздільні, але протилежно спрямовані. Божий Град (церква) представляє меншу частину людства, але має майбутнє, чого не можна сказати про Град Земний (державу). Хоча Град Земний - установлення Боже, але він відіграє підпорядковану Граду Божому роль, тобто держава повинна служити церкві.

У боротьбі із земним і гріховним Божий Град постійно підсилюється у своєму суспільно-політичному розвитку. У розумінні Августина, суспільство за своїм облаштуванням — теократичне, а ідея прогресу — релігійно-теологічна. Незважаючи на протиріччя, філософія історії християнського богослова і єпископа вплинула на все наступне тисячоліття. Її можна вважати першою історіософською концепцією.