Математика. Повний повторювальний курс. Підготовка до ЗНО та ДПА
ГЕОМЕТРІЯ
Розділ І. ПЛАНІМЕТРІЯ
§21. КВАДРАТ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ. ОЗНАКИ КВАДРАТА.
1. Означення квадрата та його властивості.
Квадратом називають прямокутник, у якого всі сторони рівні (мал. 251).

Сформулюємо властивості квадрата:
1) Усі кути квадрата прямі.
2) PABCD = 4 ∙ AВ (мал. 251).
3) Діагоналі квадрата рівні.
На малюнку 252: АС = BD.
4) Діагоналі квадрата перпендикулярні і точкою перетину діляться пополам.
На малюнку 252: АС
BD і АО = ВО = CO = DO (враховуючи властивість 3).
5) Діагоналі квадрата ділять його кути пополам, тобто утворюють зі сторонами квадрата кути 45°.
Приклад 1. Точка перетину діагоналей квадрата віддалена від його сторони на 5 см. Знайдіть периметр квадрата.

Розв’язання. 1) Нехай точка О - точка перетину діагоналей квадрата ABCD (мал. 253). OK
AD, OK = 5 см - відстань від точки О до сторони квадрата AD.
2) ОК - висота рівнобедреного трикутника AOD (у якого АО = OD), тому вона також медіана і бісектриса.
3) Оскільки
то ∆АОК - рівнобедрений АК = КО = 5 см. Аналогічно KD = 5 см.
4) Сторона ромба АD = 5 ∙ 2 = 10 (см), його периметр Р = 10 ∙ 4 = 40 (см).
Приклад 2. У рівнобедрений прямокутний трикутник АВС (
C = 90°) вписано квадрат CMNK так, що прямий кут у трикутника і квадрата спільний, а точка N належить АВ. Периметр квадрата дорівнює 40 см. Знайдіть довжину катета трикутника.
Розв’язання. 1) На малюнку 254 квадрат СМNК вписано у ∆АВС вказаним способом.

3)
A = 45°. В ∆AMN:
ANM = 90° - 45° = 45°. Тому ∆AMN - рівнобедрений і AM = MN = 10 (см).
4) Тоді катет трикутника АС = СМ + МА = 10 + 10 = 20 (см).

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.