Усі уроки інформатики 7 клас - 2016

ТЕМА 2. МОДЕЛЮВАННЯ

Урок 5. ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ. ПОНЯТТЯ ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ. ТИПИ МОДЕЛЕЙ. ФОРМИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ: ОПИС, ТАБЛИЦЯ, ФОРМУЛИ, СХЕМИ ТА ІН.

Цілі:

- навчальна: формування понять модель, предметна галузь; описання типів моделей та їх характеристики, форми подання інформаційних моделей;

- розвивальна: розвиток логічного й алгоритмічного мислення;

- виховна: виховання інформаційної культури учнів, дбайливого ставлення до шкільної комп'ютерної техніки.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: навчальна презентація, підручник, зошит, додаткові матеріали.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Привітання з учнями. Перевірка присутності учнів на уроці.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розповідь учителя

— Людина у будь-якій діяльності постійно користується моделями. Діти грають іграшками — зменшеними копіями реальних об'єктів. Для гри використовують не тільки готові моделі, а й створені власними руками з пластиліну, деталей конструктора. У школі діти ознайомлюються з іншими моделями: аплікація, рисунок, креслення, глобус, моделі фізичних пристроїв тощо. У подальшому житті люди також використовують моделі — макет (проект) будинку, автомобіля, намагаються моделювати фізичні, хімічні явища та процеси. Тому сьогодні на уроці ми дізнаємося відповіді на такі запитання: що таке предметна галузь та модель? чому люди користуються моделями та створюють їх? яку модель називають інформаційною? як їх класифікують?

IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення теми

1. Поняття предметної галузі.

2. Поняття моделі. Типи моделей. Форми подання інформаційної моделі.

Розповідь з елементами демонстрування

1. Поняття предметної галузі

Учитель під час розповіді демонструє на екрані слайди презентації.

— Ви вже знаєте, що нас оточують різні об'єкти. Кожен об'єкт має свої властивості та їх значення — дані різного типу. Об'єкти, що мають однакові властивості, можна об'єднувати в групи — класифікувати. З об'єктами також можна виконувати певні дії. Крім того, різні об'єкти взаємодіють між собою: планети утворюють Сонячну систему, молекули утворюють різні сполуки, учні та вчителі взаємодіють у школі. Сукупність об'єктів, що мають однакові властивості та перебувають у певних відношеннях, утворюють предметну галузь.

Предметними галузями можуть бути, наприклад, архітектура, промислове підприємство, транспорт, освіта тощо.

Інформатичний словничок

Предметна галузь — це сукупність всіх об'єктів, властивості яких і відношення між якими розглядають у відповідній галузі.

— Одну й ту саму предметну галузь можуть досліджувати люди різних професій чи віку. При цьому вони виділяють об'єкти з цієї галузі чи розглядають різні властивості об'єктів залежно від завдання, яке виконують. Наприклад, предметну галузь географія можуть розглядати учні на уроках, науковці в лабораторіях чи дослідники-мандрівники в реальних умовах.

2. Поняття моделей. Типи моделей. Форми подання інформаційної моделі

Учитель під час розповіді демонструє на екрані слайди презентації.

— Об'єкти, що оточують людину, належать до різних предметних галузей і є досить складними. Деякі реальні об'єкти досліджувати повною мірою складно. Наприклад, без додаткового сучасного обладнання неможливо провести наукові дослідження з об'єктами, що перебувають на значній відстані, зокрема з космічними, з дуже малими або дуже великими об'єктами. Саме тому часто реальні об'єкти замінюють їх моделями. Під час розв'язування кожної конкретної задачі людину можуть цікавити лише деякі з властивостей, тоді говорять про суттєві властивості об'єктів.

Наприклад, якщо ви з однокласниками вирішите висадити на шкільному подвір'ї квітковий годинник, то суттєвими властивостями об'єкта квітка будуть: розмір, час цвітіння, час розкривання та закривання квітів. Але якщо добиратимете квіти для гербарію, то вас цікавитимуть зовсім інші властивості: збереження кольору квітки після сушіння, ступінь усушки тощо.

— Продовжте речення «Модель — це...».

Учні записують своє означення, потім зачитують. Обговорюють запропоновані означення, а потім вчитель формулює своє визначення.

— На основі даних про властивості, що є суттєвими в конкретній ситуації, можна створити інший об'єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об'єкти називають моделями.

Інформатичний словничок

Модель — це спрощене подання реального об'єкта, явища чи процесу.

Модель — це матеріальний або уявний об'єкт, який у процесі вивчення (навчання) замінює реальний об'єкт-оригінал, зберігаючи важливі для цього дослідження типові властивості оригіналу.

Об'єкти та явища досліджують з різних точок зору, і тому для кожного з них можуть існувати різні моделі. Це залежить від того, які саме властивості досліджують. Так, різними будуть моделі людини в дослідженнях фізика, біолога, лікаря, модельєра. Глобус і географічна карта світу є різними моделями нашої планети.

— Як ви вважаєте, чи всі моделі однакові? Чи вони бувають різними?

Матеріальна модель — це модель об'єкта чи явища, подана у вигляді його предметної копії. Іграшки, опудала тварин, манекени, муляжі, глобус, макет водяного млина — усе це приклади матеріальних моделей.

Інформаційна модель — це модель об'єкта або явища, подана у вигляді його опису. Наприклад, карта земної кулі, портрет письменника, хімічна формула речовини. Твір з описом дощу, фотографія блискавка - це приклади інформаційних моделей.

Інформаційні моделі за формою подання розподіляють на:

Приклади моделей

IV. УСВІДОМЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

1. Чи можна вважати людину об'єктом дослідження?

2. Що називають предметною галуззю?

3. Що розуміють під поняттям модель? Що таке інформаційна модель?

4. Чому для одного реального об'єкта можна створити декілька моделей?

5. Чим обумовлюють вибір суттєвих властивостей, на основі яких створюватимуть модель?

6. Які особливості мають інформаційні моделі?

7. Як можна класифікувати моделі?

8. Як класифікують моделі за галузями використання? Наведіть приклади.

Робота в парах

Учитель об'єднує учнів у пари та роздає їм аркуші із завданнями. Після закінчення виконання завдань пари називають моделі, які вони додали до списку.

Завдання. З переліку назв різних моделей виділіть матеріальні та інформаційні:

✵ глобус;

✵ іграшковий автомобіль;

✵ атлас з історії;

✵ збірка поезій;

✵ план евакуації школи;

✵ м'яч;

✵ схема руху потягів метрополітену.

Обговоріть у парах. Продовжте список.

V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

Робота за комп'ютером

Учитель роздає учням завдання для практичної частини уроку, які діти виконують за комп'ютером.

Увага! Під час роботи з комп'ютером дотримуйте правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

1. За допомогою текстового редактора Word створіть інформаційну модель «План класної кімнати».

2. Відстань між містами А та В становить 50 км. Із цих міст одночасно назустріч один одному виїхали два велосипедисти зі швидкостями 15 км/год і 12 км/год відповідно. У текстовому редакторі Word створіть математичну модель для визначення відстані між ними в будь-який момент часу до їхньої зустрічі.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Учні отримують картки, на яких за допомогою червоної ручки позначають те, що вони не навчилися робити, а зеленою — те, що вміють робити.

✵ Я можу пояснити, що таке предметна галузь.

✵ Я розумію, що називають моделлю.

✵ Я можу навести приклади моделей для процесів чи об'єктів, що мене оточують.

✵ Я можу пояснити, чим відрізняються інформаційні моделі від матеріальних.

✵ Я можу описати форми подання інформаційних моделей.

✵ Я можу навести приклади інформаційних моделей, поданих у знаковій формі.

✵ Я можу навести приклади інформаційних моделей, поданих у табличній формі.

За підсумками уроку вчитель може виставити оцінки за роботу учнів під час заняття.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.





Перша публікація: 01/01/2016

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.