Усі уроки інформатики 7 клас - 2016

ТЕМА 6. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Урок 34. ПОВТОРЕННЯ ЗА ІІ СЕМЕСТР

Цілі:

- навчальна: повторення вивченого матеріалу за ІІ семестр; ознайомлення з табличним процесором LibreOfficeCalc;

- розвивальна: розвиток логічного й алгоритмічного мислення; розвиток умінь та навичок роботи в табличному процесорі LibreOfficeCalc;

- виховна: виховання інформаційної культури учнів, дбайливого ставлення до шкільної комп'ютерної техніки.

Тип уроку: урок-практикум.

Обладнання: навчальна презентація, підручник, зошит, додаткові матеріали.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Привітання з учнями. Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

— Сьогодні у нас з вами передостанній урок з інформатики. Ми вже написали всі контрольні роботи, виконали всі практичні роботи, вивчили весь теоретичний матеріал. А сьогодні я хочу вас ознайомити ще з одним середовищем табличного процесора LibreOfficeCalc, у якому ми повторимо те, що вивчили під час роботи з MS Excel 2007. Зараз ви не тільки будете слухати й дивитися, а й повторювати за мною відповідні дії. Тож вирушаймо у захопливий світ табличного процесора LibreOfficeCalc.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь з елементами демонстрування

Учитель демонструє середовище LibreOfficeCalc та виконує основні дії. Учні одночасно разом із учителем виконують відповідні дії.

Учитель може підготувати учням буклет щодо роботи в середовищі LibreOfficeCalc та роздати їм на першому занятті (це сприятиме швидкому ознайомленню із середовищем).

Завантаження середовища LibreOfficeCalc можна здійснити кількома способами:

✵ вказати меню:

Пуск → Усі програми → LibreOffice → LibreOfficeCalc — для OC Windows;

Програми → Офіс → LibreOfficeCalc — для OC LinuxMint;

✵ використати ярлик LibreOffice на Стільниці або на Панелі швидкого запуску, після чого натиснути кнопку у стартовому вікні LibreOffice;

✵ двічі клацнути по значку вже наявного файлу, створеного в середовищі LibreOfficeCalc.

У середовищі LibreOfficeCalc на екрані відкрито (спочатку) два вікна: власне вікно табличного процесора та вікно електронної книги.

1 Рядок заголовка.

2 Кнопки створення формул.

3 Поле рядка формул.

4 Кнопка розгортання поля рядка формул.

5 Кнопка закриття вікна електронної книги.

6 Рядок назв стовпців.

7 Позначка горизонтальної та вертикальної смуг розділення.

8 Повзунок зміни масштабу аркуша.

9 Кнопка зберігання книги.

10 Рядок стану.

11 Кнопка створення нового аркуша.

12 Рядок значків аркушів.

13 Кнопки прокручування ярликів аркушів.

14 Поточна клітинка з табличним курсором.

15 Кнопка Виділити все.

16 Поле назви клітинки.

17 Панель інструментів.

18 Рядок меню.

Якщо завантажити середовище LibreOfficeCalc одним із перших двох описаних вище способів, то буде створено електронну книгу, що має за усталену назву Без назви1.ods і містить лише один аркуш під назвою Аркуш1, на якому розміщено порожню електронну таблицю. Якщо ж завантажити середовище LibreOfficeCalc третім з описаних способів, то в підлеглому вікні буде відкрито електронну книгу, збережену у відповідному файлі.

Як зазначено вище, електронна книга утворена з аркушів, кожний з яких містить таблицю. Щоб додати до книги аркуш, необхідно натиснути кнопку створення нового аркуша 8 (див. рисунок вище).

Зміна назви аркуша

Подвійне клацання лівої кнопки миші на значку аркуша викликає вікно діалогу Перейменувати аркуш, після чого у поле Назва потрібно ввести нову назву аркуша і натиснути кнопку Гаразд.

Зміна порядку розташування аркушів здійснюється перетягуванням значка з назвою аркуша в потрібне місце.

Вставлення в таблицю нових стовпців (рядків)

✵ Виділити стовпці (рядки), перед якими треба вставити нові;

✵ використати вказівку меню Вставка → Стовпці (Рядки).

Після вставлення до таблиці нових стовпців (рядків) стовпці (рядки), що розташовані праворуч (знизу) від вставлених, автоматично зсуваються праворуч (униз) і перенумеровуються. При цьому з кінця таблиці видаляється стільки стовпців (рядків), скільки вставлено нових, якщо ці останні не містять даних. Якщо ж вони містять дані, вставлення нових стовпців (рядків) буде неможливим. Якщо виділити один стовпець (рядок), то перед ним буде вставлено один новий стовпець (рядок), а якщо виділити кілька стовпців (рядків) поспіль, то перед ними буде вставлено стільки стовпців (рядків), скільки виділено.

Видалення стовпців (рядків) можна виконати, наприклад, вибором відповідної вказівки контекстного меню, викликаної на назві стовпця (номері рядка).

Електронну таблицю, розташовану на аркуші, утворюють стовпці та рядки, на перетині яких розташовано клітинки. Кожний стовпець (рядок) має свою назву (номер), утворену з літер латинського алфавіту та їх комбінацій (натуральне число, починаючи з 1).

Кожна клітинка електронної таблиці має адресу.

Адреса клітинки утворена з назви стовпчика та номера рядка, на перетині яких вона розташована.

Наприклад, A1, XС32 тощо. Завжди одна з клітинок електронної таблиці є поточною (активною). Саме її адресу відображено у полі Назва (клітинки). Її виділено табличним вказівником у вигляді чорної рамки, а номер рядка і номер стовпця поточної клітинки виділено кольором тла.

Клітинці можна надати назву, наприклад Відсоткова_ставка. Назви клітинок зручніше запам'ятовувати, ніж їхні адреси. Інколи їх зручніше використовувати у формулах. Надати клітинці ім'я можна, виділивши клітинку, увівши її назву у поле назви і натиснувши клавішу Enter. При цьому областю застосування імені буде вся книга.

Примітка:

✵ у назві клітинки не можна використовувати пропуски;

✵ назва клітинки не може розпочинатися з цифри;

✵ назва клітинки не може збігатися з адресами клітинок;

✵ в одній області застосування не може бути клітинок з однаковими назвами.

Якщо зробити поточною клітинку з наданою назвою, то у полі назви буде відображено не адресу клітинки, а її назву. Для одержання переліку всіх назв клітинок потрібно натиснути кнопку відкриття списку праворуч у полі назви.

Діапазон клітинок — множина двох або більше клітинок аркуша електронної таблиці.

У діапазон клітинок можуть входити як суміжні, так і несуміжні клітинки.

Зв'язний діапазон — діапазон всіх клітинок, розташованих всередині певного прямокутника. Діапазон клітинок, як і окрема клітинка, має адресу.

Адреса зв'язного діапазону клітинок — запис адрес двох клітинок, розташованих у його протилежних кутах і розділених двокрапкою.

Наприклад A3:A7, B11:D11, G9:C3.

Адреса незв'язного діапазону клітинок — запис адрес зв'язних діапазонів клітинок, розділених крапкою з комою.

Наприклад, адреса діапазону клітинок, виділеного на попередньому рисунку, що складається з п'яти зв'язних частин, є такою: A3:A7; G9:C3; B11:D11; G11; E13.

Створення нової книги, відкриття наявної книги, збереження книги у файлі в LibreOfficeCalc здійснюється так само, як і у текстовому процесорі LibreOfficeWriter.

Перейти до перегляду будь-якого аркуша книги можна вибором його ярлика, а для перегляду вмісту тієї частини аркуша, яку не відображено у вікні, можна використати смуги прокручування. Для того щоб перемістити вказівник таблиці у потрібну клітинку електронної таблиці, тобто зробити клітинку поточною, можна:

✵ вибрати її, натиснувши ліву кнопку миші;

✵ використати клавіші керування курсором;

✵ увести її адресу у поле назви клітинки й натиснути клавішу Enter.

Натискання клавіш Home, PageUp, PageDown у табличному процесорі LibreOfficeCalc призводить до переміщення вказівника таблиці аналогічно до того, як це відбувається в текстовому процесорі LibreOfficeWriter.

Сполучення клавіш для швидкого переміщення таблицею

✵ Ctrl + → — У першу клітинку з даними, розташовану праворуч від поточної клітинки, або в останню клітинку поточного рядка, якщо праворуч від поточної клітинки немає клітинок з даними.

✵ Ctrl + ← — У першу клітинку з даними, розташовану ліворуч від поточної клітинки, або в першу клітинку поточного рядка, якщо ліворуч від поточної клітинки немає клітинок з даними.

✵ Ctrl + ↑ — У першу клітинку з даними, розташовану зверху від поточної клітинки, або в першу клітинку поточного стовпчика, якщо зверху від поточної клітинки немає клітинок з даними.

✵ Ctrl + ↓ — У першу клітинку з даними, розташовану знизу від поточної клітинки, або в останню клітинку поточного стовпчика, якщо знизу від поточної клітинки немає клітинок з даними.

✵ Ctrl + Home — У клітинку А1.

✵ Ctrl + End — У праву нижню клітинку діапазону клітинок, у якому є або були дані.

Інколи виникає необхідність перегляду фрагментів електронної таблиці, які неможливо переглянути у видимій частині екрана у звичайному режимі перегляду. Це можна зробити шляхом розділення вікна.

Розділення вікна: навести вказівник на позначку горизонтальної (вертикальної) смуги розділення 7 (див. рисунок з описом елементів інтерфейсу LibreOfficeCalc) і перетягнути її в потрібне місце.

Уведення даних

У клітинку електронної таблиці можна ввести число, текст і формули. Для цього достатньо зробити необхідну клітинку поточною, набрати відповідні дані на клавіатурі та натиснути клавішу Enter. Перед уведенням вказівник тексту (тонка вертикальна риска) у клітинці відсутній. Він з'являється лише після введення першого символу. Під час введення дані буде відображено як у поточній клітинці, так і в полі Рядка формул.

Наступною після натиснення клавішу Enter поточною клітинкою стане сусідня клітинка знизу. Якщо наступною клітинкою для уведення має бути не нижня клітинка, то потрібно замість клавіші Enter натиснути відповідну клавішу керування вказівником або вибрати іншу клітинку, використавши мишу.

Увести дані в клітинку можна, використовуючи Рядок формул. Для цього спочатку потрібно зробити необхідну клітинку поточною, встановити вказівник тексту у поле Рядка формул і набрати дані на клавіатурі. Завершити введення потрібно натисканням клавіші Enter або вибором іншої клітинки з використанням миші. Уведення даних можна також завершувати вибором кнопки Прийняти, яка з'являється під час уведення в Рядку формул. Після вибору цієї кнопки клітинка введення залишається поточною.

Якщо під час уведення даних натиснути клавішу Esc або натиснути кнопку Скасувати в Рядку формул, то введення даних буде скасовано. Для скасування або повернення результату останньої здійсненої операції можна використати кнопки Вернути і Повторити на Панелі інструментів.

Текстові дані вводять за тими самими правилами, що й у LibreOfficeWriter. Але LibreOfficeCalc надає додаткові можливості для автоматизації введення текстів. Програма запам'ятовує текстові дані, уведені у попередні клітинки поточного стовпчика. Під час уведення перших літер таких даних у наступні клітинки цього стовпчика програма автоматично пропонує їхній повний текст. За згоди потрібно натиснути Enter, інакше потрібно продовжити введення необхідного тексту. Крім того, можна відкрити контекстне меню клітинки, виконати команду Список вибору й вибрати зі списку потрібний текст.

Копіювання з використанням маркера заповнення — маленького чорного квадрата у правому нижньому куті вказівника таблиці.

Найдоцільніше використовувати маркер заповнення для копіювання даних, якщо діапазон клітинок потрібно заповнити однаковими текстовими або числовими даними, формулами, членами арифметичної або геометричної прогресії, елементами списків тощо. Це роблять в такий спосіб:

1. Увести дані у першу клітинку діапазону.

2. Зробити цю клітинку поточною.

3. Навести вказівник на маркер заповнення.

4. Утримуючи натиснутою ліву кнопку миші, виділити потрібний діапазон клітинок.

5. Відпустити ліву кнопку миші.

LibreOfficeCalc має бібліотеку списків, які називаються користувацькими. Наприклад список назв днів тижня, місяців тощо. Переглянути ці списки й за необхідності створити нові можна, використавши вказівку меню Засоби → Параметри, після чого у вікні діалогу вибрати LibreOfficeCalc → Списки сортування.

Ці списки можна використати для швидкого заповнення клітинок. Якщо в першу клітинку діапазону ввести один з елементів користувацького списку, то його копіювання з використанням маркера заповнення призведе до заповнення діапазону клітинок наступними елементами цього списку. Причому після останнього елемента списку в наступні клітинки буде введено елементи списку, починаючи з першого.

Редагування даних можна проводити безпосередньо в клітинці або в полі Рядка формул. Його здійснюють так само, як і редагування тексту в середовищі LibreOfficeWriter. Якщо потрібно ввести нові дані в клітинку, то можна зробити її поточною і, не видаляючи в ній даних, одразу вводити нові дані. Для редагування даних безпосередньо в клітинці потрібно двічі клацнути на цій клітинці або зробити клітинку поточною і натиснути клавішу F2. Виконавши редагування даних, потрібно натиснути клавішу Enter або вибрати кнопку Прийняти.

Для редагування даних у Рядку формул треба зробити необхідну комірку поточною, вибрати потрібне місце у полі Рядка формул, виконати редагування, після чого натиснути клавішу Enter або кнопку Прийняти.

Видалення даних з клітинки: зробити клітинку поточною і натиснути клавішу Delete або BackSpace.

Виділення об'єктів електронної таблиці (вказано об'єкти та способи їхнього виділення):

✵ клітинка — вибрати клітинку;

✵ стовпчик — вибрати назву стовпчика;

✵ рядок — вибрати номер рядка;

✵ зв'язний діапазон клітинок — виділити клітинку в куті діапазону і вибрати одне з двох продовжень:

- натиснути клавішу Shift або ліву кнопку миші і, утримуючи її, перемістити вказівник миші до діаметрально протилежної клітинки діапазону;

- натиснути клавішу Shift і, утримуючи її, розширити область виділення, використовуючи клавіші керування вказівником;

✵ незв'язний діапазон клітинок — виділити зв'язну частину, натиснути клавішу Ctrl і, утримуючи її, виділити наступні зв'язні частини;

✵ усі клітинки аркуша — або вибрати кнопку Виділити все (див. 14 на рисунку з описом елементів інтерфейсу LibreOfficeCalc), або натиснути сполучення клавіш Ctrl + A.

Крім описаних вище способів, клітинку і діапазон клітинок електронної таблиці можна виділити введенням їхньої адреси в поле назви.

Щоб зняти виділення об'єкта, потрібно вибрати довільну клітинку або натиснути одну з клавіш керування курсором.

Копіювання та переміщення даних з клітинки або діапазону клітинок електронної таблиці у середовищі LibreOfficeCalc здійснюють так само, як у середовищі LibreOfficeWriter, з використанням:

✵ контекстного меню;

✵ вказівок Вирізати, Копіювати, Вставити категорії меню Зміни;

✵ кнопок Вирізати, Копіювати, Вставити на Панелі інструментів;

✵ перетягування;

✵ комбінацій клавіш.

Вміст виділеної клітинки або виділеного діапазону клітинок копіюють до Буфера обміну (вказівка меню або натискання кнопки Копіювати чи Вирізати, після чого виділені об'єкти виділено штриховою рамкою) і звідти його вставляють в інше місце електронної таблиці (вказівка меню або кнопка Вставити). Перед вставленням потрібно виділити об'єкти, до яких буде вставлено дані з Буфера обміну. Як усталено, під час вставляння нові дані замінюють наявні.

Копіювання (переміщення) даних на інші аркуші тієї самої книги або на аркуші іншої книги виконують аналогічно копіюванню (переміщенню) у межах одного аркуша. До Буфера обміну можна скопіювати лише вміст зв'язного діапазону клітинок.

Типи даних, які можна розташувати у клітинках електронної таблиці, такі: число, текст і формула.

Уведення даних

Щоб увести дані у клітинку, достатньо її вибрати (зробити цю клітинку поточною), набрати відповідні дані на клавіатурі й натиснути клавішу Enter. Увести дані в клітинку можна і за допомогою Рядка вводу. Завершити уведення даних можна також натисканням кнопки Прийняти, яка з'являється під час уведення у Рядку вводу.

Якщо під час уведення даних натиснути клавішу Esc або кнопку Скасувати, яка з'являється у Рядку вводу, то введення даних буде скасовано.

Після завершення введення текстові дані буде автоматично вирівняно за лівим краєм, а числові — за правим.

На рисунку вгорі у поточну клітинку B4 введено текст «Текст», а у клітинки C4:C5 — числові дані.

Для скасування або повернення результату останньої операції використовують кнопки Вернути і Повторити.

Редагування, копіювання, переміщення й вилучення даних таблиці

Під час введення даних в уже заповнені клітинки попередню величину вилучають і замінюють на нововведену. Якщо потрібно редагувати, замінивши лише частину даних, то курсор ставлять у Рядок вводу і роблять виправлення (за правилами роботи в текстовому редакторі).

Для переміщення й копіювання даних використовують кнопки або комбінації «гарячих» клавіш:

Вирізати, Ctrl + X;

Копіювати, Ctrl + Сабо Ctrl + Insert;

Вставити, Ctrl + V або Shift + Insert, вибравши попередньо потрібну клітинку або діапазон клітинок.

Для вилучення (без вирізання у буфер обміну) використовують кнопку Delete.

Формати даних

Якщо не вказати попередньо, якого типу дані розташовано в клітинці, то тип даних буде визначено як Standard. Це можна побачити у вікні діалогу Формат клітинок.

Форматування клітинок дає можливість встановлювати різні формати числових даних.

Відкриття вікна діалогу Формат клітинок можна здійснити одним з таких способів:

✵ вказівка меню Формат → Клітинки;

✵ комбінація клавіш Ctrl + І;

✵ вказівка контекстного меню поточної клітинки (або виділеного діапазону клітинок) Формат клітинок.

Категорії вкладки Числа вікна Формат клітинок

✵ Стандарт. Число подають у вигляді десяткового дробу з можливістю вказувати кількість цифр у дробовій частині. Цілу частину від дробової відокремлено (згідно з українськими стандартами)комою. Якщо число у дробовій частині має більше цифр, ніж вказано у параметрах, то в клітинці буде відображено результат округлення із вказаною точністю, а власне число буде відображено у Рядку вводу. Передбачено можливість виділяти від'ємні числа червоним кольором, відображати нулі перед записом числа, відокремлювати групи розрядів (класів) пропусками, наприклад 1 000 000.

✵ Відсотки;

✵ Грошовий;

✵ Дата;

✵ Час;

✵ Науковий;

✵ Дріб;

✵ Логічне значення;

✵ Текст.

✵ Примітка. Під час введення дати потрібно стежити за маскою введення, вибраною на вкладці Формат клітинок. Якщо дату вирівняно автоматично за лівим краєм, то, ймовірно, дані введено не за встановленою формою. Найчастіше помилки трапляються у зміні розділювача дня, місяця, року.

Форматування також можливе за допомогою кнопок (перелічено зліва направо: гроші, відсотки, додати розрядність, видалити розрядність) на Панелі інструментів.

Запис формули починають знаком =. Цей запис може містити числа, тексти, посилання на клітинки, знаки дій (оператори), дужки та звертання до функцій.

Правила запису формул у табличному процесорі

✵ Для позначення арифметичних дій використовують такі оператори:

+ — додавання;

- — віднімання;

* — множення (не можна опускати!);

/ — ділення;

✵ для позначення дії піднесення до степеня використовують оператор ^;

✵ для позначення дії знаходження відсотків використовують оператор %. Наприклад, формула знаходження 25 % від числа 134 має такий вигляд: =134*25 %;

✵ послідовність операцій збігається з послідовністю, прийнятою в математиці, за окремими винятками. Наприклад, операція знаходження протилежного числа має вищий пріоритет, ніж операція піднесення до степеня, тому величина виразу -2^2 дорівнює 4, а не -4;

✵ для зміни послідовності виконання дій використовують круглі дужки;

✵ формулу, записують рядком символів і також «багатоповерхові» дроби.

Після введення формули в клітинці буде відображено величину виразу, а запис формули — лише у Рядку вводу, якщо зробити цю клітинку поточною.

У формулах можна використати посилання на клітинку. Таке посилання містить адресу клітинки, до якої додають вказівку на місце її розташування, якщо вона розташована не на тому самому аркуші, що й клітинка, куди записують формулу. Під час обчислення згідно з такою формулою на місце посилання підставляють поточну величину з клітинки, на яку зроблено посилання.

Якщо у формулах використовують посилання на клітинки, то під час зміни даних у цих клітинках відбувається автоматичне переобчислення величин за всіма формулами, які містять посилання на ці клітинки.

У формулах можна використовувати посилання на клітинки, що містять інші формули.

Копіювання і переміщення формул здійснюють так само, як у середовищі текстового процесора:

✵ вказівками меню Копіювати, Вирізати, Вставити;

✵ вказівками контекстного меню об'єктів;

✵ натисканням сполучень клавіш;

✵ перетягуванням.

Для виділення зв'язного діапазону можна використовувати утримання клавіші Shift, а незв'язного — клавіші Ctrl. Під час переміщення клітинок з формулами, адреси клітинок, на які є посилання у формулах, не змінюються.

Під час копіювання клітинок з формулами адреси клітинок, на які є посилання у формулах, змінюються залежно від параметрів переміщення. Це може призвести до хибних обчислень. На рисунку внизу формули у клітинках діапазону C8:D8 скопійовано в клітинку С9.

Інакше кажучи, під час копіювання формул відбувається їх модифікація за таким правилом: номери стовпців (рядків) у посиланнях змінюються на різницю номерів кінцевого і початкового стовпців (рядків).

Під час переміщення формули не модифікуються.

Вбудовані функції можна вставити, викликавши вказівкою меню Вставка → Функція вікно діалогу Помічник з функцій. На рисунку внизу показано, як, вибравши вкладку Функції, категорію Математичні, обчислити суму величин у клітинках діапазону C4:C5.

Натиснувши кнопку Далі, задають адреси клітинок, використавши кнопку

Формула набуде вигляду =SUM(C4:C5).

Інші вбудовані функції (середнє AVERAGE, MIN, MAX з категорії Статистичні) укорінюють аналогічним чином.

IV. УСВІДОМЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

«Запитання — відповідь»

1. Які ви знаєте види даних?

2. Назвіть об'єкти вікна табличного процесора і поясніть їхнє призначення.

3. Як створити новий документ у табличному процесорі?

4. Як зберегти електронну книгу?

5. З чого утворені таблиці?

6. Назвіть способи навігації на аркуші й у книжці табличного процесора.

7. Наведіть приклади адрес клітинок і діапазонів клітинок.

8. Як можна використати клітинки і діапазони клітинок з назвами?

9. Що називають контекстним меню і як його викликати?

V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

Робота за комп'ютером

Учитель роздає учням завдання для практичної частини уроку, які діти виконують за комп'ютером.

✵ Увага! Під час роботи з комп'ютером дотримуйте правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

Завдання. Створіть у середовищі табличного процесора таблицю відповідно до зразка.

У клітинки з адресами D4, E4, F4 й C7 уведіть відповідні формули. Спробуйте змінити величини вартості товарів. Доповніть таблицю двома новими товарами. Дослідіть правильність роботи формул.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод «Недописана теза»

Учитель пропонує учням дописати речення.

✵ Мені вдалося...

✵ Мені сподобалося.

✵ Мені не вдалося ...

✵ Мені не сподобалося ...

✵ Я сумніваюся ...

✵ Я змінив би ...

✵ Мені було на уроці ...

За підсумками вчитель може виставляти оцінки учням.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати матеріали для побудови діаграм у середовищі LibreOffice.