Усі уроки інформатики 7 клас - 2016
ТЕМА 3. АЛГОРИТМИ З ПОВТОРЕННЯМ І РОЗГАЛУЖЕННЯМ
Урок 11. АЛГОРИТМИ З РОЗГАЛУЖЕННЯМ
Цілі:
- навчальна: формування вмінь складати та розрізняти алгоритми з розгалуженнями;
- розвивальна: розвиток логічного й алгоритмічного мислення; розвиток вмінь та навичок складати та виконувати алгоритми з розгалуженнями у навчальному середовищі;
- виховна: виховання інформаційної культури учнів, дбайливого ставлення до шкільної комп'ютерної техніки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: навчальна презентація, підручник, зошит, додаткові матеріали.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Привітання з учнями. Перевірка присутності учнів на уроці.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Опитування ланцюжком
Перший учень ставить коротке запитання другому, другий — третьому, і так триває до останнього учня. Час на відповідь — кілька секунд, учитель має право зняти запитання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне.
Приклади запитань
1. Які базові структури алгоритмів використовують під час побудови алгоритмів?
2. Які бувають висловлювання?
3. Де використовують висловлювання?
4. Як створюють складені висловлювання?
5. Коли використовують складені висловлювання?
6. Як визначають істинність висловлювань?
7. Чим умовні висловлювання відрізняються від інших?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розповідь учителя
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, коли використовують алгоритми з розгалуженням, як описують умови в алгоритмах із розгалуженням у середовищі Скретч, як у середовищі Скретч описати алгоритми з повним і неповним розгалуженням.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План вивчення теми
1. Використання алгоритмів із розгалуженням.
2. Створення алгоритмів із розгалуженням у середовищі Скретч.
Розповідь з елементами демонстрування
1. Використання алгоритмів із розгалуженням
Учитель під час розповіді демонструє на екрані слайди презентації.
— Під час розв'язування задач часто використовують алгоритми з розгалуженням, які передбачають виконання певних дій залежно від істинності деякого висловлювання, що є умовою виконання певних команд.
Інформатичний словничок
Алгоритмічна структура, що дає змогу виконавцеві алгоритму вибрати сценарій подальших дій залежно від істинності певного висловлювання, називається розгалуженням.
В алгоритмах використовують розгалуження двох видів: повне розгалуження і неповне розгалуження.
Виконання повного розгалуження відбувається у певний спосіб. Виконавець виконує команду перевірки умови: якщо результат виконання цієї команди — істина, то виконавець виконує послідовність команд 1, після чого переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму; якщо ж результат виконання цієї команди — хиба, то виконавець виконує послідовність команд 2, після чого також переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму.

Виконання неповного розгалуження відрізняється від виконання повного розгалуження тим, що, виконавши команду перевірки умови «хиба», виконавець одразу переходить до виконання першої команди наступного фрагмента алгоритму.

2. Створення алгоритмів із розгалуженням у середовищі Скретч
Учитель під час розповіді демонструє на екрані кроки побудови алгоритму з розгалуженням у середовищі Скретч.
— Для описання алгоритмів із розгалуженням у середовищі Скретч можна використовувати блоки з Датчики. Ці блоки можуть бути складовими відповідних команд, що передбачають виконання певних дій після перевірки висловлювання на істинність чи хибність.
Складені умови, які використовують сполучники І, АБО, НЕ, у середовищі Скретч можна описати за допомогою блоків
із групи Оператори.
Базову структуру розгалуження повної форми в середовищі Скретч можна подати командою якщо — інакше для організації повного розгалуження і команду якщо — для організації неповного розгалуження.

V. УСВІДОМЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Фронтальне опитування
1. Що таке розгалуження в алгоритмі?
2. Які два види розгалуження використовують в алгоритмах? Як виконується кожний із них?
3. Що характерне для розгалуження як фрагмента алгоритму?
4. Як організувати розгалуження в Скретч?
VI. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Робота за комп'ютером
Учитель роздає учням завдання для практичної частини уроку, які діти виконують за комп'ютером.
✵ Увага! Під час роботи з комп'ютером дотримуйте правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.
✵ Примітка. Про виконання кожного із завдань повідомляти вчителя підняттям руки.
1. Запустіть програму Скретч.
2. Розмістіть Рудого кота посередині сцени.
3. Розмістіть в області скриптів алгоритм, наведений нижче.

4. Виконайте алгоритм. Спостерігайте за рухом виконавця.
5. Зупиніть виконання алгоритму.
6. Розмістіть в області скриптів алгоритм, що зображено нижче.

7. Виконайте алгоритм.
8. Зупиніть виконання алгоритму.
9. Збережіть створений проект у своїй папці у файлі Алгоритм_Розгалуження.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Учні отримують картки, на яких червоною ручкою позначають те, що вони не навчилися робити, а зеленою — те, що вміють робити.
✵ Я розрізняю алгоритмічну структуру розгалуження та можу навести приклади її застосування із життя й навчальної діяльності.
✵ Я можу формально виконувати алгоритми з розгалуженням, які трапляються в навчальній діяльності та побуті.
✵ Я розрізняю повне та неповне розгалуження.
✵ Я вмію виконувати в середовищі Скретч проект, що містить базову алгоритмічну структуру розгалуження.
✵ Я вмію створювати в середовищі Скретч проект, що містять базову алгоритмічну структуру розгалуження.
За підсумками уроку вчитель може виставити оцінки за роботу учнів під час заняття.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготуватися до практичної роботи.
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.