Уроки біології для 9 класів -

Людина
Виділення
Регуляція кількості води в організмі

Освітня мета: дати поняття про рефлекторний характер виведення сечі та рефлекторний механізм потовиділення, ознайомити з регуляцією кількості води в організмі.

Основні поняття і терміни: сфінктер, потовиділення, гомеостаз.

Обладнання: таблиці «Будова органів сечовиділення», «Будова шкіри».

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка знань учнів. (Обговорення записів у таблиці).

2. Біологічний диктант.

— Кінцеві продукти обміну речовин виділяються з організму через...

— До сечовидільної системи належать такі органи:...

— Нирка складається з таких частин:...

— Структурною і функціональною одиницею нирки є...

— Первинна сеча утворюється в...

— Вторинна сеча утворюється в...

— Сеча збирається у...

— Процес переходу води та неорганічних речовин з крові називається...

— Реабсорбцією називається процес...

— До складу вторинної сечі входить...

— Збирні трубочки, зливаючись, утворюють протоки, що відкриваються у...

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Рефлекторний характер виділення сечі. (Розповідь учителя з використанням таблиці).

2. Рефлекторний характер потовиділення. (Розповідь учителя з використанням таблиці).

3. Регуляція кількості води в організмі. (Розповідь учителя зі складанням схеми).



III. Закріплення знань учнів. (Бесіда за запитаннями).

— Як регулюється водно-сольовий обмін нервовою системою?

— Як регулюється водно-сольовий обмін гуморальними речовинами?

— Як виводиться сеча із сечового міхура?

IV. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.

Підготувати повідомлення про захворювання шкіри та їхню профілактику.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.