Біологія 8 клас - розробки уроків - Л.В. Мариненко 2016
Дихання
РОБОТА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ Й РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ
Цілі уроку:
- освітня: ознайомити учнів з особливостями роботи органів дихання і регуляцією процесів дихання в організмі людини;
- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі органів дихання;
- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування дихальної системи для збереження здоров'я людини.
Обладнання й матеріали: таблиця «Органи дихання», моделі гортані й легень, діафільм «Будова й робота органів дихання».
Базові поняття й терміни: легені, тканини, склад повітря, дифузія, дихальні рухи, вдих, видих, дихальний центр, міжреберні м'язи, діафрагма, черевний і грудний типи дихання, дихальні рефлекси, чхання, кашель, життєва ємність легень, дихальний об'єм, додатковий об'єм, резервний об'єм, спірометр.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Питання для бесіди
1. Які органи входять до складу дихальної системи?
2. Яке значення дихальної системи?
3. Опишіть будову й функції легень.
4. Опишіть будову й функції трахеї.
5. Опишіть будову й функції гортані.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя
Черевне дихання — тип дихання, за якого в акті видиху переважає м’язове зусилля, що створюється діафрагмою.
Грудне дихання — тип дихання, за якого в акті видиху переважає м’язове зусилля, що створюється міжреберними м’язами.

Дихальна система

Будова гортані
Регуляція дихання

Основні дихальні рефлекси:
• гальмування дихальних рухів у разі сильного охолодження;
• чхання;
• кашель.
Основні функціональні показники дихальної системи:
• життєва ємність легень; • дихальний об’єм;
• резервний об’єм; • додатковий об’єм;
• залишковий об’єм; • мертвий простір.

Легені
Заповнення таблиці
Функціональний показник |
Зміст показника |
Життєва ємність легень |
Найбільша кількість повітря, яка може надійти до легень |
Дихальний об’єм |
Об’єм повітря, що надходить до легень (або видаляється з них) під час кожного вдиху (видиху) |
Резервний об’єм |
Об’єм повітря, який може додатково надійти з легень під час найглибшого видиху |
Додатковий об’єм |
Об’єм повітря, який може додатково надійти до легень під час найглибшого вдиху |
Залишковий об’єм |
Об’єм повітря, що залишається в легенях після максимального видиху |
Мертвий простір |
Об’єм повітря, що міститься в повітроносних шляхах |
Зміни, що відбуваються зі складом повітря під час дихання
Повітря |
Уміст газів, % |
||
кисень |
вуглекислий газ |
азот |
|
Що вдихається |
20,94 |
0,03 |
79,03 |
Що видихається |
16,30 |
4,00 |
79,70 |
Альвеолярне |
14,20 |
5,20 |
80,60 |

Альвеоли

Будова альвеол
Етапи газообміну в організмі людини
1. Надходження свіжого повітря, багатого киснем, до дихальної поверхні з допомогою дихальних рухів.
2. Дифузія СО2 і О2 через дихальний епітелій.
3. Перенесення газів транспортною системою організму.
4. Обмін СО2 і О2 між клітинами і транспортними рідинами, який здійснюється шляхом дифузії через стінки клітин.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ,СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Питання до учнів
1. Як відрізняється склад повітря, що вдихається та видихається?
2. Яку роль відіграє дифузія в процесах газообміну?
3. Які процеси відбуваються під час газообміну в тканинах?
4. Опишіть механізм грудного дихання.
5. Опишіть механізм черевного дихання.
Самостійна робота учнів
1. Чому отруєння чадним газом дуже небезпечне? (Чадний газ безповоротно зв’язується з гемоглобіном і унеможливлює транспорт кисню)
2. Яке значення має тренування дихальних м’язів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.