Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
МАТЕРИКИ
Тема 9. ПІВДЕННА АМЕРИКА, ПІВНІЧНА АМЕРИКА
ПІВДЕННА АМЕРИКА

Загальна характеристика
Площа: 18,3 млн. км2 (IV місце у світі).
Населення: 460 млн. осіб (IV місце у світі).
Довжина берегової лінії: 26 тис. км.
Середня висота над рівнем моря: ≈ 580 м (IV місце у світі). Найвища точка над рівнем моря: г. Аконкагуа (6959 м).
Найнижча точка над рівнем моря: на півострові Валдес (-40 м).
Головні риси географічного положення та берегової лінії Південної Америки:
✵ за формою нагадує трикутник;
✵ повністю розташована у Західній Півкулі; екватор перетинає материк у північній частині, тому більша частина території лежить у Південній півкулі. Велика частина континенту розташована в жаркому тепловому поясі;
✵ крайні точки: північна — мис Гальїнас — 12°25' пн. ш. і 71°35' зх. д., південна — мис Фроуерд — 53°54' пд. ш. і 71°18' зх. д., східна — мис Кабу-Бранку — 7°09' пд. ш. і 34°46' зх. д., західна — мис Паріньяс — 4°45' пд. ш. і 81°20' зх. д.
✵ із заходу омивається Тихим океаном, зі сходу — Атлантичним;
✵ протока Дрейка відокремлює Північну Америку від Антарктиди, а неширокий і довгий Панамський перешийок з’єднує її з Північною Америкою. Умовний кордон між Північною і Південною Америкою проходить Панамським каналом, який був проритий на початку ХХ ст.;
✵ береги розчленовані слабо, лише на південно-західному узбережжі є вузькі затоки — фіорди, а на східному — затоки в гирлах річок. Найбільшою з них є затока Ла-Плата. Багато островів розташовані на півдні — Чилійський архіпелаг, Фолклендські (Мальвінські) острови, архіпелаг Вогняна Земля, відділений від материка Магеллановою протокою. До Південної Америки також належать острови Галапагос, розташовані в Тихому океані поблизу екватора.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.