Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Системна методологія і теоретизація географії
Географічні зв’язки

Системоформуюча сутність географічних зв'язків і відношень.

Географічні зв'язки як об'єктивні відношення між географічними об'єктами, які проявляються у регулярному обміні речовиною, енергією, інформацією і визначають усі інші види взаємодії між ними; реалізація зв'язків обов'язково проявляється через подолання відстані — міри віддаленості географічних об'єктів один від одного Э. Алаев, 1983).

Тіснота зв'язків як інтенсивність зв'язків, яка виявляється у відповідних одиницях речовини, енергії, інформації, їхніх еквівалентів за певний проміжок часу (переважно за рік).

Типи географічних зв'язків за головними каналами зв'язності між природою, людиною і господарством як головними агентами взаємодії (табл. 5).

Таблиця 5

Матриця географічних зв'язків за головними каналами зв'язності

(Джерело: 3. Алаев, 1983; доповнення — М. В., Л. К.)

Природа

Людина

Господарство

Природа

Природничі зв'язки

Біотичні зв'язки

Природно-господарські (ресурсні) зв'язки

Людина

Рекреаційні зв'язки, соціально- екологічні зв'язки

Демографічні зв'язки, соціальні зв'язки, політичні зв'язки, культурні зв'язки

Працересурсні зв'язки

Господарство

Економіко- екологічні зв'язки

Розподільні зв'язки

Загальноекономічні зв'язки, виробничо-економічні зв'язки, виробничо- технологічні зв'язки, організаційно-управлінські зв'язки, інформаційні зв'язки

Коеволюційний (коеволюція (лат. со — з, разом, evolutio — розгортання)) характер географічих зв'язків та їхній вплив на формування геосистем різної типології та ієрархічного рівня — механізм взаємозумовлених змін елементів, складових цілісної системи, яка розвивається; сукупна адаптивна мінливість частин у рамках будь-якої системи.





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.