Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2019

І.Організаційно-методичний розділ
1.3. Зміст навчальної дисципліни

Курс «Соціальна географія» складається із лекційної частини, семінарських і практичних занять та передбачає самостійну роботу студентів.

Лекційна частина курсу охоплює вивчення загальних питань, що стосуються об'єкта, предмета, законів і закономірностей, особливостей історичного розвитку та головних наукових положень соціально-географічної науки.

Семінарські та практичні заняття спрямовані на поглиблення змісту головних тем лекційної частини курсу через вивчення геопросторових особливостей соціально-географічних процесів у різних сферах: у сфері культури та людської поведінки, сакральній та медико-соціальній сферах, а також вивчення методики комплексного соціально-географічного аналізу різних територіальних суспільних систем (села, міста, району, регіону).

Самостійна робота студентів спрямована на те, щоб вони оволоділи навиками самостійного опрацювання інформації (а передусім — інформації з електронних джерел) про соціальну сферу життєдіяльності людського суспільства та особливості територіальної організації цієї сфери у процесі творчого наукового пошуку за запропонованими проблемними темами. Результати самостійної роботи студенти мають подати у формі рефератів.

За змістом дисципліна розділена на три модулі. Перший є найкоротший за обсягом та представлений двома темами обсягом вісім аудиторних годин. Другий охоплює три теми в межах 12 аудиторних годин. Третій об'єднує три теми в рамках 12 аудиторних годин (згідно з чинним навчальним планом). З огляду на те, що зміст курсу є чітко структурований, його обсяг можна легко розширювати.

Розглянемо логіку такої побудови структури та змісту дисципліни. Увесь зміст дисципліни «Соціальна географія» розділено на три тематичні змістові модулі: «Загальна соціальна географія» (теорія та історія соціальної географії), «Спеціальна соціальна географія» (основи галузевих соціально-географічних дисциплін, наприклад, географія культури, сакральна, медична, рекреаційна географії) та «Реґіональна соціальна географія» (соціальна географія реґіонів різного рівня).

Зміст навчальної дисципліни «Соціальна географія»

У першому змістовому модулі «Загальна соціальна географія» на лекціях студенти вивчають методологічні (концепція соціалізації людини, системний і модельний підходи, наукові парадигми), теоретичні (соціальна сфера суспільства як об'єкт дослідження соціальної географії, її територіальна організація як предмет) та методичні (методи соціально- географічних досліджень: просторово-часової призми, ментальних карт та ін.) засади соціально-географічної науки; на окремій лекції ознайомлюються з поняттєво-категоріальним (увагу акцентують на таких категоріях, як соціально-географічний простір, територіальна соціальна спільнота та похідних від них) і теоретико-концептуальним (теорія просторової поведінки та ін.) апаратом соціальної географії.

Семінарсько-практичні заняття з модуля «Загальна соціальна географія» мають на меті закріпити знання студентів із теорії та методології соціально-географічної науки, виробити у них навики дослідження соціально- географічного простору локальних територій.

Другий змістовий модуль «Спеціальна соціальна географія» присвячений вивченню окремих галузевих напрямів соціальної географії. Людину можна розглядати у трьох відмінних контекстах: 1) як біологічну істоту, що значною мірою залежить від природи; 2) як носія духовності, чим людина перевищує природу, стоїть над нею; 3) як активну, таку, що працює у природі, істоту, що має на меті задовольнити матеріальні потреби та створити належні умови для себе. Відповідно до такого розуміння людини побудований зміст лекцій другого модуля.

На першій лекції викладають проблеми географічного детермінізму (увагу акцентують на кореляції залежності людини як соціальної істоти від природи та рівня соціально-економічного розвитку тієї чи іншої територіальної соціальної спільноти), подають соціальні основи медичної та рекреаційної географії. Друга лекція присвячена географії культури та чинникам формування культури, сакральній географії, просторовим взаємозв'язкам мови та етнічності з культурою і релігією. Третя та четверта лекції стосуються питань соціальної сфери та соціальної інфраструктури, зокрема, питань структури соціальної інфраструктури, її трансформації в умовах перехідного періоду господарства України, появи нових видів соціальної інфраструктури та їхньої націленості на задоволення соціально- економічних, демографічних та інших потреб населення, відмінностей у рівнях розвитку й видовому різноманітті соціальної інфраструктури як у розрізі окремих територіальних одиниць (місто, село), так і за реґіонами України загалом.

На двох практичних заняттях студенти обговорюють географічні особливості поширення хвороб, розміщення рекреаційних територій, поширення різних типів культур, релігій, їхній зв'язок із етнічною структурою населення тощо. На аудиторних годинах, присвячених таким темам, можна широко організовувати нетрадиційні типи занять — круглі столи, дебати, конференції тощо.

На практичному занятті з другого модуля студенти методами картографічного аналізу вивчають особливості розміщення соціальної інфраструктури та розвитку сфери послуг в Україні (у розрізі її реґіонів). Хоча часто сферу послуг та соціальну інфраструктуру зачисляють до царини економічної географії, однак, опираючись на наукову позицію окремих учених, уважаємо, що їхнє вивчення в соціальній географії упускати не варто. Адже соціальна інфраструктура та сфера послуг — це ті складові соціальної сфери, де відбувається процес соціалізації особистості¹.

Третій змістовий модуль «Регіональна соціальна географія» є деякою мірою синтетичним, бо студенти, з'ясувавши головні положення теорії соціальної географії (модуль 1) та вивчивши основи галузевих соціально-географічних дисциплін (модуль 2), повинні навчитися застосовувати ці знання для комплексного соціально-географічного аналізу реґіонів світу, Європи та України.

Власне, перша лекція третього змістового модуля присвячена соціальній географії світу (соціальним питанням глобалізації в умовах інформаційної цивілізації, соціально-географічним аспектам зіткнення культур та цивілізаційних конфліктів, соціально-географічним характеристикам глобальних проблем — демографічної, продовольчої, екологічної, економічної тощо). На другій лекції вивчають соціальну географію Європи з опорою на такі дискусійні питання, як соціально-географічні межі Європи, її цивілізаційна тотожність та культурно-релігійна ідентичність, інтеграційні процеси на європейському континенті та їхні соціально-географічні наслідки, зокрема, для України. Третя лекція цілком присвячена питанням соціальної географії України. Розглядають географічні аспекти соціальної стратифікації українського суспільства за період незалежності, вплив економічної кризи на соціальне життя, соціально-географічні проблеми культурних, лінгвістичних та конфесійних поділів сучасної України тощо.

На двох семінарських та одному практичному заняттях третього модуля студенти розглядають соціально-географічні характеристики (у різних варіантах, формах і стилях) дванадцяти макрореґіонів світу та п'яти мезореґіонів Європейського континенту, шести реґіонів України.

Самостійна робота студентів із курсу «Соціальна географія» передбачає опрацювання літературних наукових джерел із проблем, які частково розкривають у процесі читання лекцій або обговорюють на семінарських заняттях.

¹ Див.: Шевчук Л. Т. Розвиток теоретичних основ соціальної географії : уточнення об'єкту дослідження / Л. Т. Шевчук // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. геогр. — 2003. — № 2. — С. 54—55.