Готові домашні завдання 9 клас - Розв'язання вправ та завдань до підручника «АЛГЕБРА» О. С. Істера - 2017 рік
Розділ 4. ПРАВИЛЬНІ МНОГОКУТНИКИ
Вправи для повторення до розділу 4
До § 15

— внутрішній кут правильного шістнадцятикутника;
— зовнішній кут.
кут правильного многокутника, він буде найменшим, коли
— найбільше, а
— найбільше, коли n — найменшше. n — кількість вершин многокутника. Найменше значення n = 3, тоді
— найменший кут правильного многокутника, тобто найменший кут 60° у правильного трикутника.
841. α — центральний кут правильного многокутника,
де n — кількість вершин у многокутника.
β — зовнішній кут правильного многокутника,
n — кількість вершин у многокутника.
Звідси α = β.
842. n — кількість сторін у многокутника.
— внутрішній кут многокутника.

У многокутника 30 сторін.

ABCDFK — правильний шестикутник.

∠KA2A3 — зовнішній кут шестикутника;
тоді

1) Проведемо із колі довільний радіус OA. Через т. А проведемо пряму a ⊥ ОА. Коло з центром О радіусом 2 ∙ ОА перетне пряму а в двох точках В і С. ОС — радіус описаного кола. Продовжимо АО за точку О і на продовженні відкладемо OD = ОС. З’єднаємо точки В і D, С і D. ΔBCD — шуканий.
2) Маємо трикутник, описаний навколо даного, кола. Якщо провести відрізок OB, то ОВ перетне коло в т. F. Через т. F проведемо перпендикуляр до OF. Цей перпендикуляр перетне ВС в т. К; BD— в т. М.
Аналогічно проведемо ОС і ОС. Отримаємо шестикутник, описаний навколо кола.
848. 1 випадок.

АВ — хорда, по який перетинаються кола. Радіус кола, описаного навколо квадрата, r. Тоді AB = r√2, а О1К — радіус вписаного кола дорівнює
тоді радіус кола, вписаного у шестикутник,

2 випадок.

Аналогічно.

849. R — радіус кола, тоді а3= R√3; a4 = R√2; a6 = R.

851.
— даний відрізок.

Побудуємо відрізок а√2. Для цього побудуємо рівнобедрений прямокутний трикутник з катетами а, тоді його гіпотенуза а√2.

Побудуємо коло радіусом а√2. Позначимо на колі довільну т. А. З т. А послідовно по колу робимо засічки радіусом a√2. З’єднавши послідовно ці засічки, одержимо шестикутник із стороною а√2.

Не залежно від положення точки К на колі: ΔАКС — прямокутний і ΔBKD — прямокутний.

Отже, сума квадратів відстаней від довільної точки кола до вершини вписаного в коло квадрата — величина стала і дорівнює 8R2.
До § 16
![]()
854. 1) Збільшиться у 8 разів;
2) зменшиться у 6 разів.
![]()
Будуємо коло, радіус якого 4 см.

довжина одного оберту колеса;
2) 5024 ∙ 120 = 602,88 м — проходить електровоз за 1 хв;
3) 602,88 ∙ 60 = 36172,8 м — проходить електровоз за 1 год;
4) 36172,8 м = 36,1728 м ≈ 136,17 км — проходить електровоз за 1 годину.

— центральний кут, що відповідає більшій дузі.
довжина хорди.

а — сторона шестикутника.
![]()

Якщо в трапецію можна вписати коло, то
![]()
Тоді АВ = 30 - 17 = 13 см.
Висота трапеції — діаметр кола, вписаного в трапецію, d = 13 (см).
С = πd = 13π (см).
865. Якщо зняли шар стружки завтовшки 0,3 см, то до обробки радіус був більший за 0,3 см, тоді довжина кола, радіус якого більший на 0,3 см, дорівнює:


868. Кути трикутника відносяться як 1 : 2 : 3.
1х + 2х + 3х = 180; х = 30°. Тоді кути трикутника 30°, 60°, 90°.

О — центр вписаного кола, ∠KON = 90°;

До § 17
![]()

877. R — радіус кола, тоді a4 = R√2 — сторона квадрата, вписаного в дане коло.

центральні кути, які відповідають дугам, на які хорда АВ ділить коло.
![]()
Знайдемо пощу меншого сегменту.
![]()
![]()
Знайдемо площу більшого сегменту.
(як радіуси одного кола).
Точка О1 лежить на бісектрисі ∠KOB, тоді ∠KOO1 = 30°.

Нехай R — радіус більших кіл. Тоді ABCD — квадрат.
ΔВОС — прямокутний; (r + R) см — катети; (R + R) см — гіпотенуза.
Тоді ![]()


Щоб знайти площу частини круга, що міститься між хордами, треба від площі круга відняти площі двох сегментів.

Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.