Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Істер О.С. 2016-2020
Розділ 4. Многокутники. Площі многокутників
§ 26. Площа трапеції
941. Нехай ABCD— трапеція (BC||AD), ВС = а і AD = b — основи, ВМ — висота, ВМ = h. За означенням площі трапеції![]()
1) а = 5 см, b = 7 см, h = 4 см. Отримаємо![]()
2) а = 9 дм, b = 1 дм, h = 5 дм. Отримаємо![]()
Відповідь. 1) 24 см2; 2) 25 дм2.

942. Нехай ABCD— трапеція (BC||AD), ВС = а і AD = b — основи, ВМ — висота, ВМ = h. За означенням площі трапеції![]()
1) а = 9 см, b = 3 см, h = 2 см. Отримаємо![]()
2) а = 3 дм, b = 7 дм, h = 6 дм. Отримаємо![]()
Відповідь. 1)12 см2; 2) 30 дм2.

943. Нехай ABCD— трапеція (ВС||AD), MN— середня лінія трапеція, MN = 4см, ВР — висота, ВР = 5 см. За означенням площі трапеції
За властивістю середньої лінії трапеції
Отримаємо S = MN • ВР, тоді S = 4 • 5 = 20 (см2).
Відповідь. 20 см2.

944. Нехай ABCD— трапеція (BC||AD), MN— середня лінія трапеція, MV = 6 см, ВР — висота, ВР = 3 см. За означенням площі трапеції
За властивістю середньої лінії трапеції
. Отримаємо S = MN • ВР, тоді S = 6 • 3 = 18 (см2).
Відповідь. 18 см2.

945. Нехай ABCD— трапеція, (ВС||AD), ВС = 7 см, AD = 13 см, ВР— висота, SABCD = 40 см2. За означенням площі трапеції
звідси ![]()
Відповідь. 4 см.

946. Нехай ABCD— трапеція, (BC||AD), ВС = 8 см, AD = 10см. ВР — висота, SABCD = 36 см2. За означенням площі трапеції
звідси ![]()
Відповідь. 4 см.

947. Нехай ABCD — трапеція, (ВС||AD), ВР — висота, ВР - 6 см, SABCD= 24 см2. За означенням площі трапеції
звідси ![]()
![]()
Відповідь. 8 см.

948. Нехай ABCD — трапеція, (ВС||AD), MN— середня лінія трапеції, ВР — висота, ВР = 8 см, SABCD = 40 см2. За означенням площі трапеції
За властивістю середньої лінії трапеція
Отримаємо S = MN • ВР . Звідси![]()
Відповідь. 5 см.

949. Нехай ABCD — трапеція, (ВС||AD), ВС = 5 см, ВР —висота, ВР = 1 см, SABCD= 63 см2. За означенням площі трапеції
звідси ![]()
Відповідь. 13 см.

950. Нехай ABCD— трапеція, (BC||AD), AD = 17 см, BP—висота, BP = 3 см, SABCD= 33 см2. За означенням площі трапеції
, звідси ![]()
Відповідь. 5 см.

951. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція, (ВС||AD, АВ = CD), ВС = 5 см, ВK = 4 см, АK = 3 см. Оскільки ВK і СО — висоти і ВС||AD, то ВСОK — прямокутник. Тоді ВС = KО. За умовою ABCD — рівнобічна трапеція, тоді АK = OD. За аксіомою вимірювання відрізків AD = АK + KО + OD = 2АK + CO, AD = 2 • 3 + 5 = 11 (см). За означенням площі трапеції![]()
Відповідь. 32 см2.

952. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (CD||AB,
B =
C= 90°), CD = 7 см, DK = 3 см, АK = 4 см. Оскільки СВ і DK — висоти і ВС||AD, то СОKВ — прямокутник. Тоді CD = ВK. За аксіомою вимірювання відрізків АВ = АK + KВ, АВ = 4 + 7 = 11 (см). За означенням площі трапеції
, ![]()
Відповідь. 27 см2.

953. Нехай ABCD — прямокутна трапеція (CD||АВ,
B =
C = 90°), SABCD = 30 см2, PABCD= 28 см, ВС = 3 см. Маємо:
(2 • 30): DK = (CD + АВ), CD + АВ = (2 • 30) : 3, CD + АВ = 20 (см). Тоді PABCD = АВ + ВС + CD + AD, АВ + CD + 3 + AD = 28, AD = 28 - 3 - (АВ + CD) = 25 - 20 = 5 (см).
Відповідь. 5 см.

954. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||ВС, АВ = CD), SABCD= 44 см2, PABCD = 32 см, АВ = CD = 5 см. Маємо: PABCD = AB + BC + CD + AD, PABCD= ВС + AD + 2CD, ВС + AD = PABCD- 2CD = 32 - 2 • 5 = 22 (см). Тоді ![]()
Відповідь. 4 см.

-
955. Нехай ABCD — трапеція (DC||AB), AB = 6 см, AM = 8 см, SADC = 40 см2. Маємо:
![]()
Відповідь. 64 см2.

956. Нехай ABCD — трапеція (AD||ВС), AD = 10 см, ВС = 8 см, SABD = 25 см2. Маємо:
Тоді![]()
![]()
Відповідь. 45 см2.

957. Нехай ABCD — трапеція (AD||ВС), ВС : AD = 1 : 3, BM = 6 см, SABCD= 36 см2. Нехай ВС = х см, тоді AD = 3x см. Маємо:
, 2SABCD= BM • (ВС + AD), 6 • (х + 3х) = 2 • 36, 4х = 12, x = 3. Звідси ВС = 3 (см), AD = 3 • 3 = 9 (см).
Відповідь. 3 см, 9 см.

958. Нехай ABCD— трапеція (AD||BC), BC : AD= 1 : 4, BM = 4 см, SABCD = 50 см2. Нехай BC = x см, тоді AD = 4x см. Маємо:
2SABCD= BM • (BC + AD), 4 • (x + 4x) = 2 • 50, 5x = 25, x = 5. Звідси BC = 5 (см), AD = 4 • 5 = 20 (см).
Відповідь. 5 см, 20 см.

959. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), AD = b см, BC = a см, CD = c см,
B = CD = 150°. Проведемо висоту CM. Оскільки CM
ВС, то
MCB = 90°. За аксіомою вимірювання кутів
MCD =
BCD -
MCB = 150° - 90° = 60°. За теоремою про суму гострих кутів прямокутного трикутника
MDC - 90° -
MCD = 90° - 60° = 30°. За властивістю катета, який лежить проти кута 30°, маємо:
Тоді
![]()
Відповідь. ![]()

960. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||ВС,
A =
B = 90°),
BCA = 45°,
BCD = 150°, BC = 6 см, BC = 6 см. За теоремою про суму гострих кутів прямокутного трикутника
BAC = 90° -
BCA = 90° - 45° = 45°. Тому АВ = СМ = ВС = 6 (см). Звідси ВС = АМ = 6(см). За аксіомою вимірювання кутів
ACD =
BCD -
BAC = 135° - 45° = 90°. За теоремою про середні пропорційні відрізки у прямокутному трикутнику ACD, CM2 = AM • MD, 62 = 6 • MD, 36 = 6MD, MD = 6 (см). За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MD = 6 + 6 = 12 (см). Маємо: ![]()
Відповідь. 54 см2.

961. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
A =
B = 90°),
BAC = 45°,
ADC = 45°, АВ = 4 см. За теоремою про суму гострих кутів прямокутного трикутника
BCA = 90° -
BАС = 90° - 45° = 45°. Тому АВ = ВС = СМ = AM = 4 (см). Аналогічно у прямокутному трикутнику CMD,
MCD =
CMD -
MDC = 90° - 45° = 45°. Звідси CM = MD = 4 (см). За аксіомою вимірювання відрізків AD = AM + MD = 4 + 4 = 8 (см). Маємо:![]()
![]()
![]()
Відповідь. 24 см2.

962. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
A =
B = 90°), BD = 13 см, AD = 12 см, ВС = 4 см. Із прямокутного трикутника BAD за теоремою Піфагора маємо: BD2= AB2 + AD2, AB2= BD2 - AD2, АВ2 = 132 - 122 = 169 - 144 = 25, АВ = 5 (см). Маємо: ![]()
Відповідь. 40 см2.

963. Нехай ABCD — прямокутна трапеція (AD||BC,
A =
B = 90°), АВ = 8 см, AD = 17 см, ВС = 5 см. Із прямокутного трикутника BAD за теоремою Піфагора маємо: BD2 = AB2 + AD2, AD2 = BD2 — AB2; AD2 = 172 - 82 = 289 - 64 = 225, AD = 15 (см). Маємо:![]()
Відповідь. 80 см2.

964. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), ВС = 38 см, AD = 52 см, AB = CD = 25 см. Проведемо висоти BP, СМ. Тоді ВРСМ— прямокутник, ВС = РМ = 38 см. Тоді АР = MD = (AD - РМ) : 2 = (52 - 38) : 2 = 7 (см). Із прямокутного трикутника CMD за теоремою Піфагора маємо: CD2 = CM2 + MD2, CM2 = CD2 - MD2, .CM2 = 252 - 72 = 625 - 49 = 576, CM = 24 (cm). Маємо:![]()
Відповідь. 1080 см2.

965. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||ВС, AB = CD), CM = 12 см, AD = 18 см, AB = CD = 13 см. Проведемо висоти BP, CM. Тоді BPCM — прямокутник, ВС = PM. Із прямокутного трикутника CMD за теоремою Піфагора маємо: CD2 = CM2 + MD2, MD2 = CD2 - CM2, MD2 = 132 - 122 = 169 - 144 = 25, MD = 5 (см). Тоді ВС = PM = AD - 2MD = 18 - 2 • 5 = 8 (см). Маємо:![]()
![]()
Відповідь. 156 см2.

966. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||ВС, AB = CD), CM = 3 см, ВС = 6 см, AB - CD = 5 см. Проведемо висоти BP, СМ. Тоді ВРСМ— прямокутник, ВС = РМ = 6 см. Із прямокутного трикутника CMD за теоремою Піфагора маємо; CD2 = CM2 + MD2, MD2 = CD2 - CM2, MD2 = 52 - 32 = 25 - 9 = 16, MD = 4 (см). Тоді AD = 2MD + BC = 2- 4+ 6 = 14 (см). Маємо:
![]()
Відповідь. 30 см2.

967. Нехай ABCD— рівнобічна трапеція (BC||AD, AB = CD), РО
BC, РО
AD, PO = 2 см, ОМ = 3 см, BC = 10 смm, PM— висота. За означенням площі трапеції
. За аксіомою вимірювання відрізків РМ = РО + ОМ, РМ = 2 + 3 = 5 см. Трикутники ВОС і AOD подібні за трьома кутами (
POC =
MOA— вертикальні,
BCO =
OAD,
CBO =
ODA— внутрішні різносторонні). У подібних трикутниках відповідні відрізки пропорційні. Маємо:
Тоді![]()
![]()
Відповідь. 62,5см2.

968. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (ВС||AD, АВ = CD), РО
ВС, РО
AD, РO = 5 см, ОМ= 6 см, AD = 18 см, РМ — висота. За означенням площі трапеції
. За аксіомою вимірювання відрізків РМ = РО + ОМ, РМ = 5 + 6 = 11 см. Трикутники В ОС і AOD подібні за трьома кутами (
POC =
MOA — вертикальні,
BCO =
OAD,
CBO =
ODA — внутрішні різносторонні). У подібних трикутниках відповідні відрізки пропорційні. Маємо:
Тоді
![]()
Відповідь. 181,5 см2.

969. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (ВС||AD, АВ = CD), BD
AC, СО — висота, CO = h. У рівнобічній трапеції із взаємно перпендикулярними діагоналями, маємо:
За означенням площі трапеції
SABCD= СО • СО = СО2, тоді SABCD= h • h = h2 (см2).
Відповідь, h2 см2.

970. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (ВС||AD, AB = CD), BDAC, CO — висота, BC = 4 см, AD = 10 см. У рівнобічній трапеції із взаємно перпендикулярними діагоналями, маємо:
За означенням площі трапеції
»![]()
![]()
Відповідь. 49 см2.

971. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (ВС||AD,
A =
B = 90°), CM = 1 см, MD = 4 см. Проведемо радіуси в точки дотику: ОМ, ОР, ОТ, ОХ. Проведемо відрізки DO і СО. Трикутник COD — прямокутний, оскільки DO і СО — бісектриси кутів D і С за властивістю дотичних проведених з однієї точки до кола. Оскільки
D +
C = 180°, тоді
OCD +
ODC = 180° : 2 = 90°. За теоремою про суму внутрішніх кутів трикутника маємо:
COD = 180°- (
OCD +
ODC) = 180° - 90° = 90°. За теоремою про метричні співвідношення у прямокутному трикутнику маємо: ОМ2 = CM • MD, ОМ2 = 1 • 4 = 4, ОМ = 2 (см). Тоді АВ = 2OМ, АВ = 2 • 2 = 4 (см). АР = ВТ = ХО = 2 (см). За властивістю дотичних проведених з однієї точки до кола ТС = CM = 1 (см), PD = MD = 4 (см). За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВТ + ТС = 2 + 1 = 3 (см), AD = AP + PD = 2 + 4 = 6 (см). За означенням![]()
Відповідь. 18 см2.

972. Сума внутрішніх кутів опуклого 17-кутника дорівнює S = 180°(n - 2) = 180°(17 - 2) = 180° • 15 = 2700°.
Відповідь. 2700°.
973. Площа прямокутника дорівнює S = а • b, де а = 4,6 м, b = 3,4 м — сторони прямокутника (підлоги прямокутної форми). Тоді S = 4,6 • 3,4= 15,64(м2). Площа квадрата дорівнює S = с2, с = 0,2 м (20 см)— сторона квадрата (плитки). Тоді S = 0,22 = 0,04 (м2). Отже, потрібно 15,64 : 0,04 = 391 плитка квадратної форми.
Відповідь. 79.
974. Нехай ABCD — ромб, АВ = 6 см. Сума сусідніх кутів ромба дорівнює 180°. Тоді
A +
B = 180°. Нехай
A = x, тоді
B = 120° + х. Отримаємо х + 120° + х = 180°, 2х + 120° = 180°, х = 30°. Отже,
A = 30°. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ (
AMB = 90°). За властивістю катета який лежить проти кута 30° маємо: ВМ = АВ : 2 = 6 : 2 = 3 (см). Тоді SABCD = ВМ • AD = 3 • 6 = 18 (см2).
Відповідь. 18 см2.

975. Припустимо, що три квадрати рівні між собою. Тоді площа кожного становить 150 : 3 = 50 (см2). Але не існує квадрата, щоб сторона його була цілим числом і квадрат якого дорівнює числу 50. Тому всі три квадрати не рівні між собою. Подамо число 150 у такому вигляді: 150 = 52 + 52 + 102 = 25 + 25 + 100 = 150. Прямокутник складатиметься з двох рівних квадратів зі сторонами по 5 см і одного квадрата зі стороною 10 см. Тоді сторони утвореного прямокутника дорівнюють 10 см і (5 + 10) = 15 (см). Звідси Р = 2(10 + 15) = 50 (см).
Відповідь. 50 см.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.