Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» A. П. Єршова 7 клас - 2015 рік
176. Якщо три точки лежать на прямій, вони не можуть бути вершинами трикутника.
177.

а) Кути прилеглі до сторони МР: ∠KMP і ∠KPM;
б) ∠KMP — протилежний стороні KP;
в) сторона протилежна куту K — МР;
в) сторони прилеглі до кута Р — KP і РМ.
178. Якщо два трикутники рівні, то їх периметри рівні.
179. Якщо периметри рівні, то трикутники не обов’язково рівні.
180.

∆АВС = ∆А1В1С1.
а) ∆САВ = ∆С1А1В1, так; б) ∆АВС = ∆А1С1В1, ні, не обов’язково.
181. ∆АВС = ∆DEF.
1) 3 кутом Е суміститься ∠B;
2) зі стороною АС суміститься сторона DF;
3) ∠C = ∠F;
4) DE = AB.
184.

АС = 6 см, AB менша ВС на 2 см, АС = ВС, АС = ВС = 6 см; AB = 6 см - 2 см = 4 см. P∆ABC = AB + ВС + АС = 4 см + 6 см + 6 см = 16 см.
Відповідь: 16 см.
185.

Р∆ABC = 24 м; АВ = 10 м; ВС = х м, АС = 3х м;
x + 3х + 10 = 24; 4х = 24 - 10; 4х = 14; х = 3,5; ВС = 3,5 м, АС = 10,5 м. АС — найбільша сторона. Протилежний стороні АС — кут ∠ABC.
186. ∆АВС = ∆KMN. 1) N = ∠C = 125°;
2) АВ = КМ = 11 см;
3) АВ = 11 см, MN = 8 см, KN = 7 см;
Р∆КМN = КМ + MN + KN; КМ = АВ = 11 см;
Р∆KMN = 11 см + 8 см + 7 см = 26 (см).
187. ∆BAC = ∆EFK.
1) EF = AB; ∠K = ∠C; ∠C — найбільший кут;
2) АВ > ВС > АС; АС — найменша сторона; AC = FK; FK — найбільша сторона ∆EFK;
3) ∆АВС = ∆FEK.
188. ∆ABC = ∆QPR; ∠A = ∠Q, ∠B = ∠P, ∠C = ∠R.
189. ∆АВС = ∆YZX;AB = YZ, ВС = ZX, AC = YX.
190. ∆ABD, ∆BDC, ∆ADC.

191. ∆ABC; AB : ВС : AC = 3 : 5 : 7; BC = 5 мм.
Нехай АВ = 3x, BC = 5x, AC = 7x; 5x = 15; x = 3. AB = 9 мм, BC = 15 мм, AC = 21 мм.
а) P∆ABC = 9 + 15 + 21 = 45 (мм);
б) 3x + 5x + 7x = 60; 15x = 60; x = 4; найменша сторона AB = 3 x 4 = 12 мм;
в) BC - AB = 4 мм; 5х - 3х = 4 мм; 2x = 4 мм; x = 2 мм; найбільша сторона AB = 7x; АС = 7 x 2 = 14 мм.
192.

Р∆ABC = 18 см; AB + ВС = 12 см, ВС + АС = 13 см;
АВ + ВС + АС = 18; AB + ВС + ВС + АС = 25 см; ВС = 25 - 18 = 7 см; AB = 12 - 7 = 5 см; АС = 18 — 7 - 5 = 6 (см). ВС — найбільша сторона ∆ABC. Прилеглі кути: ∠B і ∠C.
193. ∆АВС = ∆DEF = ∆KMN; ∠A = ∠D = ∠K = 45°, ∠F = ∠C = ∠N = 80°, ∠M = ∠B = ∠E = 55°.
194. ∆АВС = ∆DEF = ∆KMN; AB = DE = KM = 9 CM; MN = EF = ВС = 8 см; AC = DF = KN = 7 CM; P∆DEF = 24; DE + DF + EF = 24; 9 + DF + 8 = 24; DF = 24 — 9 - 8 = 7 (см).
196. У рівних трикутників усі відповідні сторони рівні, отже, і периметри рівних трикутників — рівні.
197. ∆АВС = ∆KMN; ∠A = ∠N, ∠A = ∠K, ∠C = ∠K, отже, ∠A = ∠C.
198.

∆ABC = ∆KMN, ∠K > ∠N; ∠N > ∠M; ∠M — найменший кут; ∠B = ∠M, отже, в ∆АВС ∠B — найменший кут.
199. ∆АВС = ∆YXZ.

200. ∆ABC = ∆ZYX.
201.

ZB = ZB1, BA = B1A1, BC = B1C1. Відрізки ВС і B1C1 при накладанні сумістяться.
202.

ОР і ОК — бісектриси суміжних кутів ∠AOC і ∠COB. ∠POK — кут між бісектрисами кутів ∠COB і ∠AOC.
∠1 = ∠2, ∠1 = ∠3, ∠2 = ∠4, отже, ∠1 = ∠2 = ∠3 = ∠4; ∠1 + ∠2 + ∠3 + ∠4 = 180°; ∠1 + ∠3 = ∠2 + ∠4 = 90°. Отже, дані кути — прямі.
203.

АС = A1C1, ВС = B1C1, ∠BCA = ∠B1C1A1.
204. BC = B1C1.
205.

AB = DE, AC = DF, ∠A = ∠E. Що ∆ABC = ∆DEF — не можна стверджувати.
206.

Це твердження неправильне. 10 + 12 = 9 + 13. Суми рівні, а сторони — ні.
207.

ОА = ОВ, ОС = OD. ∆AOC = ∆BOD, ∠AOD = ∠BOC за І ознакою рівності трикутників; ∠AOD = ∠COD, ∠AOC = ∠BOD.
208.

1) AB = AD; 2) ∠CAD = ∠CAB; 3) AC — спільна сторона.
∆ABC = ∆ADC за першою ознакою рівності трикутників.
209. АВ = А1В1 = 3 см; АС =А1С1 = 8 см; ∠A = ∠A1; ∆ABC = ∆А1В1С1 за першою ознакою рівності трикутників.
210. 1) AB = AD; 2) ∠BAC = ∠DAC; 3) АС — спільна сторона. ∆АВС = ∆АDC.
211.

∠ABD = ∠CBD; AB = CD; BD — спільна сторона. ∆ABD = ∆CBD за першою ознакою рівності трикутників.
212.

CD ⊥ AB; AD = BD; AD = BD, D — середина відрізка AB; ∠CDA = ∠CDB = 90°; CD — спільна сторона. ∆ADC = ∆BDC за першою ознакою рівності трикутників.
213.

AB = CB; ∠A = ∠C; M — середина AC.
а) AM = MC. ∆ABM = ∆CBM за першою ознакою рівності трикутників;
б) ∠CBM = ∠ABM = 25°.
214.
![]()
а) Точка С не лежить між точками А і В.

б) ∠ABC і ∠MBD мають спільну вершину В.
215. а)

Промінь ОС поділив тупий кут на прямий кут ∠COB і гострий кут ∠AOC.
б)

Промені OB і MN не перетинаються і не паралельні.
216.

AD = AE; BD = СЕ. Довести: ∠B = ∠C. Доведемо, що ∆ADC = ∆АЕВ.
1) AD = АЕ; 2) AB = АС, AB = AD + BD, АС = АЕ + ЕС; 3) ∠A — спільний кут.
∆АDС = ∆АЕВ за першою ознакою рівності трикутників.
З рівності трикутників маємо, що всі відповідні елементи рівні, отже, ∠B = ∠C.
217.

C — середина відрізка AE; AB = DE; ∠1 = ∠2. Доведемо, що BC = DC.
1) AB = DE; 2) AC = CE; 3) ∠3 = ∠4 (кути суміжні рівним кутам ∠1 і ∠2).
∆АВС = ∆EDC за першою ознакою рівності трикутників. З їхньої рівності маємо: ВС = DС.
218.

∆АВС; ∠A = ∠C; AA1 = СС1; СA1 = 14 см. ∆АС1С = СA1A.
1) AС — спільна сторона; 2) AA1 = СС1; 3) ∠A = ∠С. ∆AC1С = ∆СA1A за першою ознакою рівності трикутників. З їхньої рівності маємо: AC1= СA1 = 14 см.
219.

АВ = СВ; ∠ABD = ∠CBD; АС = 8 см. ∆ABD = ∆CBD (за першою ознакою рівності трикутників). AВ = BC; BD — спільна сторона; ∠1 = ∠2. З рівності трикутників маємо: AD = DC = 4 см.
220.

∆АВС = ∆A1В1С1 (за першою ознакою рівності трикутників). AD = A1D1.
1) AС = AС1; 2) AD = A1D1; 3) ∠A = ∠A1. ∆ACD = ∆A1С1D1 (за першою ознакою рівності трикутників).
221.

∆AВС = ∆A1В1С1; BD = A1D1; B1D1 = D1A1; ВЕ = В1Е1; ЕС = Е1С1.
1) BD = B1D1; 2) ВE = В1Е1; ∠В = ∠В1.
∆DBE = ∠D1В1E1, за першою ознакою рівності трикутників. Отже, DE = D1Е1.
222. а) МN || AВ;

б) ∠COD + ∠MON = 180°.

223. а)

OB || ВK; а перетинає OB, але не перетинає ВК;
б)

∠1 = ∠2, ∠3 = ∠4, ∠MON ≠ ∠BOC.
224. ∆АВС; AB = ВС; ∠1 = ∠2; ∆ABD = ∆CBD за першою ознакою рівності трикутників.
1) АВ = ВС; 2) BD — спільна сторона; 3) ∠1 = ∠2. 3 цієї рівності маємо: ∠3 = ∠4, а це суміжні кути, ∠3 = ∠4 = 90°. Отже, BD ⊥ AC.

Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.