Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» Г. В. Апостолової 11 клас - 2011 рік
Розділ 1. Координати, вектори, геометричні перетворення у просторі
§ 7. Координати вектора. Дії над векторами, що задані координатами
Завдання 5
1.
Запишемо координати вектора:
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
2.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) ![]()
3.
1) ![]()
Запишемо розклад за координатними векторами: ![]()
2) ![]()
Запишемо розклад за координатними векторами: ![]()
3) ![]()
Запишемо розклад за координатними векторами: ![]()
4) Знайдемо координати векторів ![]()
:
![]()
Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
Запишемо розклад за координатними векторами: ![]()
5) Знайдемо координати векторів
![]()
![]()
![]()
Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
Запишемо розклад за координатними векторами: ![]()

4.
1) Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
Запишемо розклад вектора за координатними векторами: ![]()
2) Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
Запишемо розклад вектора за координатними векторами: ![]()
3) Знайдемо координати вектора![]()
![]()
Запишемо розклад вектора за координатними векторами: ![]()
4) Знайдемо координати векторів![]()
![]()
![]()
![]()
Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
Запишемо розклад вектора за координатними векторами:
![]()
5) Знайдемо координати векторів
![]()
![]()
![]()
Знайдемо координати вектора ![]()

Запишемо розклад вектора за координатними векторами:
![]()

5.
1) Розглянемо трикутник ADC — прямокутний
рівнобедрений.
DK - висота, а оскільки трикутник рівнобедрений, то DK є медіаною.
Знайдемо координати точки К — середини відрізка АС:
![]()

Знайдемо координати вектора![]()
![]()
2) Основою піраміди є правильний трикутник ABC.
AD = BD = CD. Точка M є центром правильного трикутника ABC.
Скористаємось тим, що М — точка перетину медіан, а медіани точкою перетину діляться у відношенні 2 : 1.
Знайдемо координати точки L — середини відрізка АВ:
![]()
Знайдемо координати точки М:
![]()
Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
3) DM — висота піраміди, DM перпендикулярна до площини ARC.
Отже вектор
перпендикулярний До площини трикутника.
Знайдемо координати вектора ![]()
![]()
![]()
Отже вектор
перпендикулярний площині ABC, а отже пряма,
проходить через точки D i Н перпендикулярна площині ABC.
6.
1) Знайдемо довжину вектора ![]()
координати вектора. ![]()
2) Знайдемо довжину вектора ![]()
координати вектора.![]()
3) Знайдемо довжину вектора ![]()
координати вектора. ![]()
7.
1) Знайдемо
![]()
2) Знайдемо
![]()
3) Знайдемо
![]()
4) Знайдемо ![]()
5) Знайдемо
![]()
![]()
6) Знайдемо ![]()
8.
З’ясуємо, при якому значенні п довжина вектора буде дорівнювати 1.
n2 + 0,25 + 0,25 = 1; n2 = 0,5; ![]()
За умовами задачі ![]()
9.
Знайдемо довжину вектора ![]()
16 + 4 + m2 > 36; m2 > 16.
Оскільки треба знайти натуральне значення, то m > 4.
Найменше натуральне m = 5, при якому довжина вектора
буде більша за число 6.
10.
Знайдемо довжину вектора ![]()
![]()
![]()
m = 3 — найбільше натуральне значення m, при якому довжина
вектора буде менша за число 5.
11.
Щоб перевірити колінеарність, перевіримо пропорційність відповідних координат.
1)
— вектори колінеарні;
2)
— вектори не колінеарні;
3)
— вектори не колінеарні;
4)
— вектори колінеарні;
5)
— вектори не колінеарні.
12.
Задані вектори колінеарні за умови пропорційності їхніх координат:
n = -1; m = -1.
13.
1) Вектори
компланарні, оскільки ![]()
2) Вектори
не компланарні, оскільки не існує таких чисел m і n,
щоб ![]()
3) Вектори
компланарні, оскільки ![]()
4) З’ясуємо чи існують такі числа m і n, щоб ![]()
Запишемо рівність через координати векторів:
Вектори компланарні,
5) З’ясуємо чи існують такі числа m і n, щоб ![]()
Запишемо рівність через координати векторів:

Вектори компланарні.
6) З’ясуємо чи існують такі числа m і n, щоб ![]()
Запишемо рівність через координати векторів:
![]()
Вектори не є компланарними.
14.
1) Знайдемо
![]()
2) Знайдемо
![]()
3) Знайдемо
![]()
4) Знайдемо
![]()
15.
Знайдемо скалярний добуток векторів ![]()
1) З’ясуємо при якому m він дорівнює 1; m - 2 = 1; m = 3;
2) З’ясуємо при якому m він дорівнює 2: m - 2 = 2; m = 4;
3) З’ясуємо при якому m він дорівнює 0: m - 2 = 0; m = 2;
4) З’ясуємо при якому m він дорівнює -1: m - 2 = -1; m = 1.
16.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) ![]()
7) ![]()
17.
Знайдемо скалярні добутки
![]()
— отже вектор
з віссю Ох утворює гострий кут;
— отже вектор
з віссю Oу утворює тупий кут;
— отже вектор
перпендикулярний до осі Oz.
18.
1) З’ясуємо при якому значенні n вектори будуть перпендикулярні, тобто їх
скалярний добуток буде дорівнювати 0.
-1 × 1 + 2n × (-1) + 0 × 2 = 0; 1 — 2 = 0; 2n = -1; n = -0,5;
2) Задані вектори колінеарні за умови пропорційності
їхніх координат: ![]()
Такого значення n, при якому вектори будуть колінеарні не існує.
3) З’ясуємо, чи існують такі значення m і р, при яких ![]()
Запишемо рівність через координати:
![]()
При
вектори будуть компланарні.
19.
З’ясуємо при якому значенні m вектори будуть перпендикулярні, тобто
при якому m > 0 скалярний добуток буде дорівнювати 0:
m = -3, m = 2.
Оскільки за умовами m > 0, то при m = 2 вектори перпендикулярні.
20.
З’ясуємо при якому значенні m < 0 вектори будуть перпендикулярні,
тобто при якому m < 0 скалярний добуток буде дорівнювати 0.
m2 + m - 6 = 0; m = -3, m = 2.
Оскільки за умовами m < 0, то при m = -3 вектори перпендикулярні.
21.
1) Знайдемо косинус кута між векторами
i ![]()
![]()

Оскільки
та
маємо
![]()
2) Знайдемо косинус кута між векторами
i ![]()
![]()
![]()
Оскільки
та
маємо
![]()
3) Знайдемо косинус кута між векторами
i ![]()
![]()
![]()
Оскільки
та
маємо = 0. Отже вектори
i
перпендикулярні.
4) Знайдемо косинус кута між векторами
i ![]()
![]()
![]()
Оскільки
та
маємо
![]()
22.
1) З’ясуємо при якому значенні n вектори
і
перпендикулярні,
тобто при якому n скалярний добуток дорівнює 0.
![]()
![]()
![]()
![]()
17n - 680 = 0;
n = 40;
2) З’ясуємо при якому значенні n вектори
і
перпендикулярні,
тобто при якому n скалярний добуток дорівнює 0.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
23.
та
— числа, тому рівність буде виконуватися,
якщо вектори
і
колінеарні і ненульові.
24.
Розглянемо скалярні добутки:
![]()
с1b1 + с2b2 + с3b3 = с1a1 + с2a2 + с3a3 значить, b1 = a1, b2 = a2, b3 = а3, тобто ![]()
25.
Знайдемо кут між векторами
і ![]()
![]()
![]()
Обчислимо ![]()
Тоді 
Кут між векторами дорівнює ![]()
26.
Знайдемо скалярний добуток векторів
і ![]()
![]()
Оскільки вектори рівні
тоді
оскільки вектори перпендикулярні
![]()
Знайдемо кут між векторами
і ![]()

Отже кут між векторами
і
дорівнює 60°.
27.
Знайдемо кут між векторами
і ![]()
![]()
Знайдемо скалярний добуток ![]()
тоді
Куτ гострий.
З основної тригонометричної тотожності ![]()
![]()
Площу паралелограма обчислимо за формулою
![]()
2) Знайдемо кут між векторами
і ![]()
![]()
Знайдемо скалярний добуток
вектори перпендикулярні.
Обчислимо площу за формулою
![]()
28.
Розглянемо скалярний квадрат
![]()
![]()
![]()
29.
Розглянемо скалярний квадрат
![]()
![]()
Отже ![]()
Тоді
![]()
30.
Спростимо вираз
![]()
Оскільки ABCD правильний тетраедр ![]()
Отримуємо:
![]()
![]()
Оскільки ABCD — правильний тетраедр
а отже
![]()
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.