Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Тобін

Тобін (Tobin) Джеймс (н. 1918) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії «за аналіз стану фінансових ринків та їх вплив на політику ухвалення рішень в області витрат, зайнятості, виробництва і цін» (1981). У 1947 захистив докторську дисертацію у Гарвардському університеті. З 1950 — ад'юнкт-професор, а з 1957 — дійсний професор Йєльського університету. У 1955-1961 і 1964-1965 працював директором Комісії Коулза з економічних досліджень, в 1961 — 1962 очолював економічну раду при президенті США Дж.Кеннеді, в наступні роки посідав важливі посади у Нью-Йорку. Прихильник кейнсіанського напряму, Т. відстоював гуманістичні позиції, стверджуючи, що багаті повинні допомагати бідним в отриманні освіти, медичних послуг, у придбанні предметів широкого вжитку за участю держави. Т. обгрунтовано критикував концепцію монетаризму, особливо раціональних очікувань; зіставляючи негативні наслідки безробіття та інфляції, він вважав інфляцію більшим соціальним тягарем для суспільства. В теорії Т. вдосконалив модель загальної рівноваги на ринках грошей і капіталу, розробив досконалу концепцію вибору портфельних інвестицій, або «портфельної адаптації», а також теорію інвестицій, що базувалася на принципах кейнсіанства, вдосконалив концепцію переваги ліквідності, зокрема пов'язував норму відсотка з диверсифікацією цінних паперів і окремими інвесторами, критикував політику «рейганоміки». Т. намагався довести, що інвестори лише з урахуванням інших чинників намагаються максимізувати прибуток. Крім того, він пов'язував процес інвестування з ситуацією на фондових ринках, обґрунтував новий коефіцієнт (фактор q) — відношення ринкової вартості активів у матеріально-речовій формі до витрат на їх заміщення.