Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Тейлор

Тейлор Фредерік-Вінслоу (1856-1915) — американський інженер, автор першої теорії наукового менеджменту та видатний засновник її школи, запровадив новітню систему організації праці, яка стала елементом продуктивних сил кінця XVIII— початку XX ст. Т. винайшов найраціональніші на той час методи досягнення найвищої продуктивності праці для кожного виду робіт, для кожної операції, які ретельно виконувались будь-яким працівником з допомогою хронометражу. Пов'язуючи продуктивність праці з інтересами фірми, Т. вважав, що така продуктивність виливається у зменшення собівартості товарів. Найважливішим джерелом ефективності Т. називав працю. Механізмом реалізації взаємодії інтересів фірми і працівника є чітке визначення стандартів часу рухів, необхідних для виконання кожної операції таким працівником на підставі заздалегідь встановлених наукових норм. При цьому для обґрунтування норм виробітку добирались найсильніші, найдосвідченіші робітники. Їх результати фіксувалися поелементно хронометражем і відтак подавалися як норма для всіх робітників. У контексті сьогодення актуальними є слова Т. про те, що основною рушійною силою продуктивності праці є особиста зацікавленість кожного працівника, впровадження найдосконаліших форм і систем заробітної плати, за допомогою яких можна реалізувати таку зацікавленість, комплексний підхід до управління працівниками, рівноправності праці менеджера і необхідності їх співпраці. Водночас систему Т. у розвинених країнах світу було визначено застарілою ще до другої світової війни. На зміну системі Т. прийшли принципи управління людськими стосунками, а відтак — досконаліша теорія поведінкових наук, яка акцентувала увагу на комплексному дослідженні соціально-психологічного клімату в колективі, всебічному сприянні усвідомленню та реалізації можливостей кожного працівника, узгодженості його інтересів з інтересами компанії.