Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Система освіти

Система освіти — сукупність закладів освіти різних рівнів, типів власності і форм організації, які, взаємодіючи, утворюють єдину систему освіти населення, цілісність якої забезпечується досконалою системою управління освітою. Основними ланками (підсистемами) такої освіти є дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна, вища освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура та самоосвіта. Освітніми рівнями в Україні названа початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів належить кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр. Первинною ланкою С.о. є навчальний заклад. Залежно від форм власності розрізняють державні і недержавні навчальні заклади, а серед останніх виокремлюють приватні, створені з метою привласнення прибутку, і неприбуткові, метою діяльності яких є передусім задоволення потреб населення в освітніх послугах. Серед загальноосвітніх навчальних закладів виділяють заклади I, II і III ступенів. Значної шкоди С.о. в Україні завдають надмірне навантаження на одного викладача (за роки незалежності воно зросло вдвічі за одночасного подвійного зниження заробітної плати), іміграція бл. 8 тис. кандидатів і докторів наук, відплив талановитої молоді у комерційні структури, корупція у вищих навчальних закладах. Не виконується така норма Конституції України, як отримання вищої безоплатної освіти, значно ускладнився доступ до вищої освіти дітей з бідних сімей (яких переважна більшість) та ін. Водночас зміцнів зв'язок С.о. з національною історією та культурою.