Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Система органів державної влади

Система органів державної влади — комплекс державних установ та їхніх властивостей і зв'язків, які забезпечують цілісність й незалежність держави, задовольняють загальнонаціональні (економічні, соціальні, політичні, правові, ідеологічні, культурні та ін.) потреби населення. Згідно зі ст. 6 Конституції України, С.о.д.в. включає законодавчу, виконавчу і судову форми влади, органи кожної з них виконують свої функції та повноваження у передбачених Конституцією межах і згідно з законами України. Законодавча влада представлена Верховною Радою України. Їй підзвітні Рахункова плата і Фонд державного майна. Органи виконавчої влади очолює Кабінет Міністрів України, який повинен забезпечувати державний (в т.ч. економічний) суверенітет країни, провадити зовнішню і внутрішню політику держави, виконувати низку функцій щодо забезпечення прав і свобод людини, реалізувати економічну (в т.ч. фінансову, наукову, податкову тощо) політику, соціальний захист населення та ін. Органи виконавчої влади поділяються на центральні та місцеві. Судова влада представлена судами різних рівнів, а систему судових органів очолює Верховний Суд. Ці гілки влади у розвинених країнах світу є незалежними і водночас контролюють одна одну. Проте в Україні ці вимоги значною мірою не виконуються. Так, якщо у більшості країн Західної Європи за умов парламентської моделі демократії виконавчу владу очолює лідер партії, яка перемогла на парламентських виборах (або створюється коаліційний уряд), то в Україні, згідно з Конституцією і за згодою Верховної Ради, керівника уряду призначає Президент, проте Президент не відповідає за економічну політику уряду. Окрім того, в Основному Законі України закріплено інститут державних адміністрацій різних рівнів, які також підконтрольні лише Президенту й утворюють другу виконавчу вертикаль. Найгіршим злом для демократії в Україні у цій сфері влади є те, що вона не обирається народом, а призначається Президентом, і тому закрита для суспільного контролю і слугує базою для зміцнення авторитаризму та диктатури. За цих умов найдоцільніше або перетворити Україну в парламентську республіку, або передати Президенту функції керівника виконавчої влади, як, наприклад, у США.