Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Система господарського механізму

Система господарського механізму — система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління — це свідомо організований, цілеспрямований і активний вплив різних суб'єктів управління на розвиток і функціонування суспільного способу виробництва, економічної системи, їхніх окремих ланок та елементів. Ядро системи управління в економіці — цілеспрямований вплив на потреби, інтереси та цілі окремих індивідів, колективів людей, верств і прошарків для досягнення поставленої мети. Основні об'єкти цієї системи — суспільне виробництво загалом (загальна форма), окремі сфери, галузі народного господарства, окремі сфери суспільного відтворення, певні елементи (або підсистеми) економічної системи (відносини власності, продуктивні сили, техніко-економічні відносини тощо (часткова форма), окремі підприємства, організації та установи (одинична форма). Основними підсистемами С.г.м. в межах національних країн є державне регулювання (що здійснюється за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів), корпоративна (передусім монополістична) планомірність і ринкове саморегулювання. Якщо на нижчій стадії розвитку капіталізму домінує така підсистема С.г.м., як ринкове саморегулювання економіки, на нижчому ступені вищої стадії — монополістична планомірність, то за умов сучасного державно-монополістичного капіталізму — державне регулювання економіки. За оптимального поєднання цих підсистем та їхніх форм, методів і важелів виникає новий синергічний ефект, унаслідок чого створюється можливість для планомірного та пропорційного розвитку народного господарства. Водночас такий ефект значно знижується або зникає за переважання ринкових важелів регулювання, адміністративних методів у межах державного регулювання, відсутності узгодженої взаємодії між державним регулюванням і корпоративною планомірністю (отже, між відповідними економічними інтересами цих суб'єктів С.г.м. тощо). За сучасних умов С.г.м. інтенсивно доповнюється підсистемою наднаціонального регулювання в межах окремих інтеграційних угруповань, найрозвиненішим з яких є ЄС.