Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Робочий день

Робочий день — найпоширеніша форма робочого часу, впродовж якого людина працює на підприємстві (фірмі, компанії), в установі та виражає відносини економічної власності між власниками цих структурних підрозділів і найманими працівниками з приводу праці останніх і привласнення необхідного та додаткового продуктів. Р.д. має фізичні (визначаються необхідністю відновлення фізичних і розумових здібностей, витрачених за робочу зміну) і моральні (зумовлені необхідністю задоволення соціальних, духовних і культурних потреб) межі. Р.д. на найнижчій стадії розвитку капіталізму становив у середньому 14 год, для дітей — 12. На початку XX ст. в багатьох розвинених країнах світу було встановлено 10—12- годинний Р.д. Уперше 8-годинний Р.д. встановлений після Жовтневої революції в Росії. З середини XIX до кінця XX ст. річний Р.д. окремого найманого працівника у розвинених країнах скоротився з 4 тис. до 1,7 тис. год. У країнах ЄС Р.д. за 1960—1990 скоротився з 2150 до 1650 год, тоді як в Америці — з 2150 до 1945 год; упродовж 90-х XX ст. середній Р.д. середнього американського працівника збільшився до 1979 год, у Франції скоротився з 1597 до 1511 год, в Німеччині — з 1573 до 1480 год, у Великобританії — з 1767 до 1719 год. Нині у розвинених країнах світу законодавчо встановлений 8-годинний Р.д. за 5-денного робочого тижня. В окремих країнах ЄС введено 35-годинний робочий тиждень. Уряд Франції 2002 намагався запровадити менш тривалий робочий тиждень для окремих категорій працівників, що викликало з їхнього боку протест. Водночас у багатьох країнах поширені надурочні роботи, праця за сумісництвом. Найбільшою популярністю у найманих працівників користується гнучкий Р.д., за якого вони самі встановлюють час виходу на роботу, але зобов'язані відпрацювати загальний обсяг робочого часу. В Україні на початку XXI ст. Р.д. був таким же, як наприкінці існування СРСР, проте на приватних підприємствах робочий тиждень тривав понад 40 год. Така ж ситуація спостерігається у багатьох розвинених країнах світу на малих підприємствах, на працівників яких не поширюється законодавство про тривалість Р.д.