Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Община

Община — різні форми соціальної спільноти (сільські, релігійні тощо), початкова форма соціальної організації суспільства, властива певною мірою всім докапіталістичним формаціям. У первісному суспільстві О. — виробничий і сімейний колективи. О. є також умовою життя окремого індивіда, першою продуктивною силою суспільства. В ній здійснювалося колективне привласнення засобів існування. З розвитком продуктивних сил, поділу праці всередині О. зародився інститут управління, персоніфікатором якого були общинні та рядові старійшини, вожді. Розрізняють ранньородову О. мисливців, збирачів плодів та пізньородову О. скотарів і землеробів. Основні етапи розвитку 0.; азійська, антична, германська, кожна з яких характеризувалася органічним поєднанням колективного та індивідуального привласнення, відповідних форм землеволодіння. Однак в азійській О. переважало колективне привласнення, а в германській — приватне. У Російській імперії XVII — XVIII ст. О. була основною формою землекористування, після реформи 1861 — нижчою ланкою адміністративного управління на селі. Після 1917 і наступної колективізації сільського господарства 0. поступово було ліквідовано.