Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Обчислення валових капіталовкладень

Обчислення валових капіталовкладень — обчислення сукупності різноманітних ресурсів на макро- і мікрорівнях, спрямованих на просте і розширене відтворення основного капіталу. При О.в.к. враховують кошти населення на фінансування будівництва, частина яких спрямовується на кооперативне та індивідуальне будівництво різних об'єктів (фермерських господарств, житла та ін.). Показник валових капіталовкладень в основні фонди у недержавному секторі — вартість придбаних у конкретному році нових засобів праці (обладнання, машин, споруд тощо), в т.ч. вартість чистих закупівель (купівля з вирахуванням продажу) цим сектором фондів, які раніше не використовувались, у підприємств, фірм і компаній інших секторів економіки і за кордоном. Обсяг і структура капітальних вкладень охоплює низку витрат (див. Капітальні вкладення). Із загальної суми капітальних інвестицій 2003 (59,9 млрд грн) інвестиції в основний капітал становили 85,6% (в т.ч. на капітальне будівництво — 48%, придбання машин і обладнання — 37,6%), витрати на капітальний ремонт — 10%, у нематеріальні активи — 2,4%. Для зіставлення обсягів капітальних вкладень різних років здійснюють оцінку їх величини у зіставній кошторисній вартості. Зведення валових капіталовкладень, виражених у поточних цінах, до зіставних показників здійснюється за допомогою індексів цін. В Україні індекс інвестицій в основний капітал становив 2003 лише 43,5% рівня 1990. При О.в.к. враховують підвищення їх ефективності під впливом науково-технічного прогресу, раціонального державного регулювання інвестиційного процесу та ін. (див. Ефективність капітальних вкладень загальна).





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.