Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Методи ухвалення управлінських рішень

Методи ухвалення управлінських рішень — сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують усі внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на управлінське рішення, виявляють можливі наслідки (позитивні та негативні), а також формулюють завдання, які необхідно вирішити. На другій — на підставі всебічних розрахунків розробляють окремі альтернативні варіанти вирішення проблеми, дають їм оцінку, визначають критерії (показники, ознаки) раціонального рішення. Після цього вибирають таке рішення, дають чітке формулювання. На третій стадії ухвалені рішення перетворюють на різні форми команд (усну, письмову, наказ тощо), які доводять до виконавців, визначають методи та засоби їх виконання (наприклад, розробляють систему стимулів), здійснюють аналіз ефективності рішення, можливе наступне його коригування, дають оцінку його результативності. Доведені до виконавців управлінські рішення повинні бути адресними, конкретними, чіткими, із зазначенням точної дати виконання. Доручають конкретні завдання з урахуванням знань і досвіду виконавців. Розрізняють три методи ухвалення менеджерами управлінських рішень: 1) інтуїтивний — ґрунтується на нагромаджених менеджерами сумі знань та управлінському досвіді в певній сфері діяльності; 2) метод «здорового глузду», заснований на накопиченому менеджером практичному досвіді; 3) науково-практичний метод — ґрунтується на всебічній інформації, розрахунках альтернативних варіантів та ін. Ухвалення управлінських рішень ґрунтується на знанні економічних законів, чинного законодавства, сутності людини та ін. Тому управлінські знання є комплексними, універсальними, мають теоретичний і практичний характер, раціональні та інтуїтивні, ґрунтуються на вивченні теорії організації та управління, філософії, соціології, психології, загальній теорії систем та ін. Для забезпечення ефективного процесу управління менеджер повинен дотримуватися принципів менеджменту (див. Менеджменту принципи).