Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Методи управління народним господарством

Методи управління народним господарством — комплекс форм і заходів впливу на стабільний розвиток економічної системи та її розширене відтворення, а отже, на інтереси окремої людини, трудових колективів, соціальних верств і прошарків з урахуванням вимог економічних законів. Основні М.у.н.г.: адміністративні, правові та економічні. Адміністративні М.у.н.г. передбачають вплив вищих органів на підприємства та їх інтереси за допомогою указів, постанов тощо, прийняття яких є значно оперативнішим, ніж прийняття законів Верховною Радою. Так, в Україні за 10 місяців 1996 було прийнято 1325 постанов, 700 розпоряджень, підготовлено 307 законопроектів, хоча значна частина з них не була виконана. Правові М.у.н.г. означають прийняття системи законів (конкретизованих в юридичних нормах і правилах), які створюють юридичні форми руху для реальних економічних процесів, а відтак активно впливають на такі форми, що вимагає внесення в уже прийняті закони необхідних доповнень. Економічні М.у.н.г. — створення умов, які стимулюють ефективну діяльність підприємств, фірм і компаній щодо виконання поставлених вищими органами цілей, завдань з урахуванням потреб та інтересів окремих працівників, трудових колективів і суспільства. Адміністративні, правові та економічні М.у.н.г. органічно поєднують за переважання економічних. До переважно адміністративних методів вдаються лише під час війн, економічних криз. Основні форми системи економічних М.у.н.г.: раціональна податкова політика; науково-технічна, амортизаційна, кредитно-грошова, цінова, структурна, аграрна, промислова та інші форми економічної політики. Поняття «М.у.н.г.» близьке за змістом до поняття «державне регулювання економіки» та «господарський механізм». У взаємодії різних форм економічної політики держави на основі одержавлення продуктивних сил, значної частки ВВП, фінансово-кредитних інститутів формується гігантська сила держави, яка переплітається з гігантською силою капіталу (передусім монополістичного), а за умов інтернаціоналізації та глобалізації економіки ці сили взаємодіють з наднаціональними органами та організаціями.