Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Держава федеративна

Держава федеративна — форма державного устрою, за якої територія держави має у своєму складі федеративні одиниці з ознаками обмеженої державності. Водночас до складу Д.ф. можуть входити автономні та унітарні утворення з правом самоуправління, але з обмеженою державністю. Складові частини Д.ф., своєю чергою, мають адміністративно-територіальні одиниці з відповідними владними повноваженнями, тому державний суверенітет центральних органів влади всередині країни не повний, а передається частково федеративним одиницям, які діють у межах наданих їм повноважень, є суверенними в їх виконанні. Федеративні одиниці також делегують федерації частину своїх повноважень, спільне виконання яких допомагає економити ресурси (фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні та ін.). До таких повноважень відносять спільну оборону країни, запровадження єдиної грошової одиниці, зовнішні зв'язки держави тощо. Залежно від геополітичного місця Д.ф., її економічного потенціалу, історичних традицій та інших чинників суб'єкти федерації в одних країнах мають більше повноважень, ніж в інших. Найбільше суверенних прав мають штати у США, кантони в Бельгії та Швейцарії. Державний суверенітет Д.ф. найповніше розкривається у верховенстві держави на своїй території. Важлива ознака Д.ф. — запровадження єдиного громадянства. Водночас у Д.ф. можливе запровадження громадянства окремих суб'єктів федерації. Така практика з певними відмінностями існує у США, Австрії та інших країнах.