Історія економічних вчень - навчальний посібник

КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

У праці А. Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» можна знайти не одну, а кілька концепцій вартості. Дайте характеристику їх.

Одна зі стрижневих ідей, покладених Смітом в основу системи, що розвивається, — теорія вартості. Сміт так обґрунтовує концепцію трудової теорії вартості: «Праця є єдиним загальним, так само як і єдино точним, мірилом вартості». Він говорить про рівнозначність усіх видів продуктивної праці, що беруть участь у створенні вартості. Але в його роботі містяться положення, що трактують проблему вартості інакше, — відповідно до концепції, що одержала згодом назву «теорія трьох факторів». Таким чином, аналізуючи проблему вартості (і ціни), Сміт висунув два положення.

Згідно з першим — вартість (і ціна) товару визначається витраченою на нього працю. Вартість — це матеріалізована у товарі праця, обумовлена як середня, необхідна для певного рівня розвитку продуктивних сил.

Відповідно до другого положення вартість (і ціна) складається з витрат на виробництво товару, інакше кажучи, з витрат праці, прибутку, земельної ренти. «Наприклад, — зазначає Сміт, — у ціні хліба одна її частка йде на оплату ренти землевласника, друга — на заробітну плату або утримання робітників ... і третя частка є прибутком фермера».

Перша, «трудова», концепція, на думку Сміта, застосовна лише на перших ступенях розвитку суспільства, у «примітивних суспільствах». Друга, «трифакторна», концепція функціонує в умовах капіталістичного виробництва.

Вперше положення Сміта зображене у вигляді суцільної стрілки «Праця»; праця виступає як джерело створення вартості. У процесі подальшого розподілу утворений працею дохід розпадається на прибуток, заробітну плату і ренту.

Друге положення зображене пунктирними стрілками «Капітал» і «Земля». Поряд із працею (суцільна стрілка) капітал і земля беруть участь у створенні продукту і (відповідно) доходів. Тепер вони виступають як виробничі фактори, що беруть участь у створенні вартості. Капітал створює дохід у формі прибутку, земля — у формі ренти, праця — у формі заробітної плати.

«За такого стану речей, — пише Сміт, — працівнику не завжди належить весь продукт його праці. У більшості випадків він має поділяти його з власником капіталу, що наймає його. У такому разі кількість праці, що звичайно витрачається на виробництво якого-небудь товару, не є єдиною умовою для визначення кількості праці, що може бути куплена чи отримана в обмін на неї».

Таким чином, теорія вартості Сміта має двоїстий характер. Одні автори розглядають це як недолік, внутрішню неузгодженість праці, інші, навпаки, у наявності двох підходів вбачають свого роду достоїнство, більш повну відповідність реальній економічній практиці.