Економічний аналіз
ЧАСТИНА II.
УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
4.3. Аналіз матеріальних ресурсів
4.3.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників — узагальнюючих і часткових.
До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.
Матеріалоємність продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:
(4.63)
де МЄ — матеріалоємність;
М — матеріальні витрати;
Q — обсяг виготовленої продукції.
Матеріаловіддача — величина зворотна матеріалоємності — визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат:
(4.64)
де МВ — матеріаловіддача.
Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у грошовому вимірі припадає на 1 грн. виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн. матеріальних ресурсів.
Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:
(4.65)
де d м — питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;
М — матеріальні витрати;
Св — повна собівартість виготовленої продукції.
Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:
(4.66)
де К — коефіцієнт співвідношення показників;
І Q — індекс обсягу продукції;
Ім — індекс матеріальних витрат.
Оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів) визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів:
(4.67)
де К o — оборотність (кількість оборотів) матеріальних запасів;
С p — повна собівартість реалізованої продукції;
— середні залишки матеріальних запасів.
Тривалість одного обороту визначається за формулою:
(4.68)
де О — тривалість одного обороту, в днях;
D — кількість днів в періоді.
До часткових показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:
(4.69)
де m — питома матеріалоємність;
М — витрати певного виду матеріалів на виробництво певного виду продукції;
q — обсяг виробництва певного виду продукції.
В аналізі використовується також конструктивна матеріалоємність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного параметру.
В табл. 4.16 наведені показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів.
Отже, як свідчать дані табл. 4.16, показники, що характеризують рівень ефективності використання матеріальних ресурсів, у звітному періоді значно кращі у порівнянні з попереднім періодом. Так, знизилась матеріалоємність і відповідно зросла матеріаловіддача на 0,9%. Значно прискорилась оборотність виробничих матеріальних запасів — від 54,5 разів до 80,6 разів, що дозволило скоротити тривалість одного обороту на 2,1 дні.
Співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних ресурсів становить:
К = 129,5:128,3=1,009,
тобто обсяг продукції зростає швидше ніж матеріальні витрати, які направлені на її виготовлення.
Обсяг матеріальних витрат на підставі формули (4.63) дорівнює:
(4.70)
що дозволить провести факторний аналіз зміни матеріальних витрат за раніше наведеною схемою.
Загальна зміна матеріальних витрат у звітному періоді в порівнянні з попереднім становить:
= 954,0-743,7 = 210,3 тис. грн.,
в тому числі за рахунок змін:
— обсягу виготовленої продукції
= (8994,0-6953,0) ∙ 0,107 = 219,3 тис. грн.;
— матеріалоємності
= (0,106-0,107) ∙ 8994,0 = -9,0 тис. грн.
Балансова перевірка:
= 219,3+(-9,0) = 210,3 тис. грн.
Таблиця 4.16
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
Показник |
Попередній період |
Звітний період |
Відхилення (+, -) (гр.2-гр.1) |
Звітний період в % до попереднього (гр.2:гр.1) ∙ 100 |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
Початкові дані: 1. Обсяг виготовленої продукції, тис. грн. |
6953,0 |
8994,0 |
+ 2041,0 |
129,5 |
2. Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн. |
743,7 |
954,0 |
210,3 |
128,3 |
3. Собівартість виготовленої продукції, тис. грн. |
6297,0 |
8103,0 |
+ 1806,0 |
128,7 |
4. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. |
6283,2 |
8229,6 |
+ 1946,4 |
131,0 |
5. Виробничі матеріальні запаси, тис. грн. |
115,3 |
102,1 |
-13,2 |
88,6 |
Розрахункові показники 6. Матеріалоємність, грн. (р2:р1) |
0,107 |
0,106 |
-0,001 |
99,1 |
7. Матеріаловіддача, грн. (р1:р2) |
9,35 |
9,43 |
+ 0,08 |
100,9 |
8. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, % (р2:рЗ) ∙ 100 |
11,8 |
11,6 |
-0,2 |
— |
9. Оборотність виробничих матеріальних запасів, разів (р4:р5) |
54,5 |
80,6 |
+ 26,1 |
147,9 |
10. Тривалість одного обороту виробничих матеріальних запасів (360:р9), дні |
6,6 |
4,5 |
-2,1 |
68,2 |
Отже розрахунки правильні, оскільки сукупний вплив факторів на зміну матеріальних ресурсів збігається з загальною зміною.
Таким чином, зростання матеріальних витрат обумовлено виключно тільки збільшенням обсягу виробництва.
Аналогічно можна оцінити зміну обсягу продукції під впливом змін матеріальних витрат і матеріаловіддачі.
Порівнянням фактичної матеріалоємності з плановою або рівнем попереднього періоду можна визначити зниження або підвищення рівня матеріалоємності. Після визначення абсолютного відхилення матеріалоємності необхідно оцінити, якою мірою окремі фактори вплинули на ці зміни.
В розгорнутому вигляді формулу матеріалоємності (4.63) можна записати у такому вигляді:
(6.71)
де q — обсяг виробництва певного виду продукції;
m — питомі витрати окремих видів матеріалів на виробництво певного виду продукції;
р m — ціна одиниці окремого виду матеріалів;
р q — ціна одиниці певного виду продукції.
Із формули (6.71) випливає, що рівень матеріалоємності продукції залежить від зміни асортименту і структури продукції, змій цін і тарифів на матеріали та змін цін на готові вироби.
Щоб оцінити зміну матеріалоємності під впливом зазначених вище факторів необхідно провести багатофакторний аналіз з використанням методу ланцюгових підстановок. І лише у такому випадку можна виділити економію, яка досягнута за рахунок ефективної роботи колективу підприємства.