ЕРОЗІЯ ВОДНА — руйнування ґрунту під дією на нього весняних, дощових або зливових вод. Характерна для пересіченої місцевості. Особливо сильна Е. в. виникає в гір. районах. Е. в. буває поверхневою, або площинною (уражує пологі схили; небезпечна тим, що на початкових стадіях малопомітна і виявляється лише в зміні забарвлення ґрунту), та яружною (вид ерозії, що формується найшвидше). Швидкість формування ярів залежить від крутизни схилу, характеру ґрунту, прир.-клімат, умов і становить 3—20 м за рік. Найнебезпечніша Е. в. в горах — це селеві потоки та оповзні, які виникають унаслідок вирубування гір. лісів, надмірного випасання худоби, яка копитами руйнує рослинний і ґрунт, покрив. У разі Е. в. на змитих ґрунтах у 10—12 разів знижується врожайність, погіршується якість вирощеної продукції, замулюються водосховища, виникає евтри- фікація, оскільки зливові і дощові води лише в Євразії виносять в річки і моря щорічно понад 800 млн т продуктів руйнування ґрунту, в якому в доступній для рослин формі міститься до 2 млн т добрив.