ЕРОЗІЯ — руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об'єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об'єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. ґрунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. ґрунтів, напр., має ґрунтово-рослинний покрив, геол. будова місцевості, заг. екол. ситуація. Е. поверхонь біол. об'єктів в основному пов'язана з пошкодженням покривних тканин і слизових оболонок хім. та терм, чинниками.

Е. — один з головних чинників формування рельєфу земної поверхні. Розрізняють Е. поверхневу — змивання зі схилів, що зумовлює згладжування нерівностей рельєфу, та Е. лінійну — утворення ярів, балок, долин, що спричинює розчленування земної поверхні. Заг. інтенсивність розвитку ерозійного рельєфу прямо залежить від рівномірності й інтенсивності опадів, водовбирної здатності ґрунту, середнього уклону території.