Формули й таблиці
ФІЗИКА
ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ
Внутрішня енергія

U — внутрішня енергія, [Дж];
m — маса речовини, [кг];
М — молярна маса, [кг/моль];
R — універсальна газова постійна, R = 8,31 Дж/(моль · К);
Т — температура, [K];
Р — тиск, [Па];
k —постійна Больцмана, k = 1,38 · 10-23 Дж/К);
ν — кількість речовини, [моль];
ΔT — зміна температури;
ΔU — зміна внутрішньої енергії.
Робота
A = PΔV
А = -А'
A - робота газу, [Дж];
A’ - робота над газом, [Дж].
Кількість теплоти
![]()
Q — кількість теплоти, [Дж];
t 2 — кінцева температура тіла, [°С];
t 1 — початкова температура тіла
m — маса тіла, [кг];
с — питома теплоємність речовини, тобто кількість теплоти, що віддає або одержує 1кг речовини при зміні температури на 1 °С (або 1 K), [Дж/(кг · К) ];
Рівняння теплового балансу
![]()
Q 1, Q 2,…, Qn —кількість теплоти, отриманої або відданої кожним тілом.
Кількість теплоти, що виділяється при спалюванні палива
Q = qm
Q — кількість теплоти, що виділяється при спалюванні палива, [Дж];
q — питома теплота згоряння палива, [Дж/кг];
m — маса палива , [кг].
Перший закон термодинаміки
ΔU = A + Q
ΔU = Q - A'
Q = ΔU + A'
ΔU — зміна внутрішньої енергії, [Дж];
А — робота зовнішніх сил, [Дж];
А' — робота системи над зовнішніми тілами, [Дж];
Q — кількість теплоти, переданої системі, [Дж];
Адіабатний процес
Q = 0; ΔU = A
ККД теплового двигуна

η — ККД теплового двигуна;
А' — робота газу при розширенні, [Дж];
Q 1 — кількість теплоти, що виділяється в нагрівачі, [Дж];
Q 2 — кількість теплоти, що передається холодильнику, [Дж];
η m ах — максимальний ККД
Т 1 — температура нагрівача, [K];
Т2 — температура холодильника, [K].
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.