Формули й таблиці

ФІЗИКА

ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ


Внутрішня енергія

U — внутрішня енергія, [Дж];

m — маса речовини, [кг];

М — молярна маса, [кг/моль];

R — універсальна газова постійна, R = 8,31 Дж/(моль · К);

Т — температура, [K];

Р — тиск, [Па];

k —постійна Больцмана, k = 1,38 · 10-23 Дж/К);

ν — кількість речовини, [моль];

ΔT — зміна температури;

ΔU — зміна внутрішньої енергії.


Робота

A = PΔV

А = -А'

A - робота газу, [Дж];

A’ - робота над газом, [Дж].


Кількість теплоти


Q — кількість теплоти, [Дж];

t 2 — кінцева температура тіла, [°С];

t 1 — початкова температура тіла

m — маса тіла, [кг];

с — питома теплоємність речовини, тобто кількість теплоти, що віддає або одержує 1кг речовини при зміні температури на 1 °С (або 1 K), [Дж/(кг · К) ];


Рівняння теплового балансу

Q 1, Q 2,…, Qn —кількість теплоти, отриманої або відданої кожним тілом.


Кількість теплоти, що виділяється при спалюванні палива

Q = qm

Q — кількість теплоти, що виділяється при спалюванні палива, [Дж];

q — питома теплота згоряння палива, [Дж/кг];

m — маса палива , [кг].


Перший закон термодинаміки

ΔU = A + Q

ΔU = Q - A'

Q = ΔU + A'

ΔU — зміна внутрішньої енергії, [Дж];

А — робота зовнішніх сил, [Дж];

А' — робота системи над зовнішніми тілами, [Дж];

Q — кількість теплоти, переданої системі, [Дж];


Адіабатний процес

Q = 0; ΔU = A


ККД теплового двигуна

η — ККД теплового двигуна;

А' — робота газу при розширенні, [Дж];

Q 1 — кількість теплоти, що виділяється в нагрівачі, [Дж];

Q 2 — кількість теплоти, що передається холодильнику, [Дж];

η m ах — максимальний ККД

Т 1 — температура нагрівача, [K];

Т2 — температура холодильника, [K].





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.