Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ третій. Творчі течії у мистецтві
Кіномистецтво. Видатні режисери сучасності Німеччини

Крім того, нове кіномислення на Заході відбивало свідомість нового покоління, яке виросло після війни і переоцінювало життя і творчість покоління старшого. «Дідусеве кіно» часів канцлера Конрада Аденауера панувало в Німеччині до початку 60-х рр. Тому новий напрямок і з’явився насамперед як реакція на фільми старих режисерів. Проголошений він був Оберхаузеновським маніфестом 1962 р., в якому стверджувалось, що «майбутнє німецького кіно належить тому, хто довів, що він говорить новою кінематографічною мовою».

«Молоде німецьке кіно» ФРН було разом з тим і формою громадської діяльності. Його представники зважали на дійсність, на проблеми, якими жили література, музика, наука. На середину 60-х рр. в ФРН вийшло понад півсотні фільмів молодих режисерів. На хвилі їх успіху в країні почали відкриватись вищі школи кіно. Багато які з кінопроектів отримали матеріальну підтримку з боку держави.

На кінець 70-х рр. в країні було поставлено близько сімдесяти фільмів. 32 з них належали молодим режисерам, які незабаром стали відомими в усьому світі, а сьогодні вони є класиками кіно. Серед них такі як Клюге, Вендерс, Лілієнталь, Херцог, Флайшман, Шретер, Тротта та інші. 80-ті роки стали часом розквіту німецького кіно.

Райнер Фасбіндер був одним з найяскравіших режисерів того часу. Він прожив неповних 36 років, знявши понад тридцять фільмів, які дають уявлення про характер творчості режисера. Людина і її внутрішня суть, розрив між ними, розчарування в суспільстві загального благоденства—це основні проблеми фільмів Р. Фасбіндера. Найцікавішими з його фільмів є ті, в яких режисер із співчуттям і розумінням показав життя простих людей. Хоча Р. Фасбіндера цікавили не тільки нещастя і поразки «маленької людини», а й механізм суспільного і політичного життя.

Історія кіно ФРН налічує п’ять десятиліть. З часом змінюється арсенал художніх засобів, прикмети зображуваної реальності, самі актори Німеччини. Загальним же для всіх поколінь кіно- митців ФРН є великий інтерес до найважливіших проблем суспільства. Правда, з часом тема соціальної несправедливості втратила своє значення. І це не дивно, тому що Німеччина стала країною загального благополуччя і ситості. Проблемою стало саме це: що робити людям, у яких є все ?