Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ третій. Творчі течії у мистецтві
Художні течії і напрямки в літературі. Література вимислу

Зарубіжну художню літературу останніх років можна умовно поділити на літературу вимислу, реалістичну і проблемну (металітературу). До літератури вимислу можна віднести фантастику, а також пригодницькі, детективні повісті і романи. З легкої руки французької критики останні ще називають поларами або неополарами (поліцейськими романами).

Найвідомішими майстрами літератури вимислу світового рівня є А. Крісті, Дж. Вайт, А. Кларк (Англія); А.Азімов, Р.Шеклі, Р.Бредбері, Р.Сілверберг, М.Крайтон, К.Саймак та ін. (США); Буало-Нарсежак (П’єр Буало і Тома Нарсежак), П.- В.Лезу, Ф.Карсак, С.Жапрізо, П.Александр, Ж. Ескамбрай (Франція); І.Єфремов, брати А. і Б.Стругацькі, Кір Буличов (Росія); Г.Л.Олді, М. і С.Дяченки зі своїми лірико-психологічними фентезі (Україна). Останні вважаються продовжувачами традицій українського романтизму, коріння якого сягають творчості О.Довженка і П.Тичини.

Цікаво, що до початку 60-х рр. існувала спільна англо-американська фантастика. Вона зв’язувала письменників по обидва боки Атлантики не так однією мовою, як загальними часописами і постійним спілкуванням.

Окремо варто згадати про видатного фантаста Генрі Каттне- ра (США), який писав в 40-50-х рр. В «Енциклопедії наукової фантастики» Ніколса оповідання Каттнера згадуються в статтях з 29 тем. Він справив великий вплив на розвиток фантастичної літератури і став її класиком.

Низка блискучих письменників, що збагатили своєю творчістю світову літературу, є вихідцями з країн Азії, Африки і Латинської Америки. Це Рабіндранат Тагор з Індії, Воле Шоїнке з Нігерії, Гарсіа Маркес з Колумбії, Ясунарі Кавабата і Кендзабуро Ое¹ з Японії. До них належить перший в арабському світі лауреат Нобелівської премії Махфуз Нагіб з Єгипту. Першим китайським лауреатом Нобелівської премії з літератури став в 2000 р. Гао Сінцзянь, автор «Гори душі» і «Книги самотньої людини».

До того ж, вживаючи нові засоби і форми зображення побаченого і відчутого, ці письменники збагатили художню літературу минулого століття. Наприклад, творчість Гарсія Маркеса «будується на хворобливій пустоті сучасної дійсності», яку «доповнює мистецтво за допомогою образів-символів» (С.Бенвенуто).

Металітературу представляють Дж.Фаулз², А.Байєтт, Д.Лессінг, патріарх британських письменників В.Голдінг³; К.Воннегут, Дж.Хеллер (США) тощо. В ній вигадка поєднується з елементами реалізму.

Примітки

¹ Всі вони, в тому числі й Г. Маркес, який прославився на весь світ своєю повістю «Полковникові ніхто не пише» і романом «Сто років самотності», лауреати Нобелівської премії з літератури.

² Серед найвідоміших творів Дж. Фаулза згадаємо повість «Вежа з чорного дерева» і роман «Подруга французького лейтенанта». В той час, коли інтелектуальна еліта сповідувала нігілізм, Дж. Фаулз вперто захищав інститут гуманізму і роман як гуманістичне підприємство.

³ В. Голдінг — лауреат Нобелівської премії з літератури.