Хімія - універсальний довідник

ВУГЛЕЦЬ І ЙОГО СПОЛУКИ

КАРБОНАТНА КИСЛОТА ТА ЇЇ СОЛІ

З хімічної точки зору оксид карбону (IV) — кислотний оксид із властивостями, характерними для даного класу неорганічних сполук.

Йому відповідає карбонатна кислота Н₂СО₃. Це дуже нестійка сполука, у вільному вигляді не існує, та й у водних розчинах молекули карбонатної кислоти не виявляються. У водному розчині вуглекислого газу мають місце рівноваги:

Усі ці рівноваги дуже зміщені вліво, але наявність іонів Гідрогену виявляється експериментальним шляхом. З подібним випадком ми вже стикалися, коли розглядали водний розчин аміаку, у якому відсутні молекули основи NН₄ОН, але є гідроксид-іони.

Додавання лугу до розчину вуглекислого газу зміщує рівновагу вправо в результаті зв’язування іонів Н⁺. При цьому, залежно від кількості лугу, можуть утворитися солі карбонатної кислоти: кисла — гідрокарбонат або середня — карбонат:

Розчин гідроксиду кальцію (вапняна вода) під час пропускання через нього вуглекислого газу мутніє внаслідок випадання в осад карбонату кальцію:

Це — якісна реакція на карбонат-іон. Навпаки, додавання до карбонатів кислот зумовлює виділення вуглекислого газу:

Таким чином, карбонати нейтралізують розчини кислот, що й використовують на практиці.

Карбонатна кислота — одна з найслабших кислот.

Хімічні властивості вуглецю і його сполук узагальнено в таблиці на с. 47.