Хімія - універсальний довідник
ВОДА. ВОДНІ РОЗЧИНИ
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ
Вода реагує з багатьма металами. З найбільш активними металами (у таблиці Д. І. Менделєєва вони знаходяться в 1А і НА групах) відбуваються реакції типу:
![]()
З менш активними металами вода реагує лише за високих температур (при цьому вона, зазвичай, знаходиться в газоподібному стані). У результаті реакції утворюється не гідроксил металу, а його оксид. Наприклад, за високої температури відбувається реакція:
![]()
Вода реагує з деякими неметалами. Наприклад, при високій температурі вона взаємодіє з вуглецем:
![]()
До найважливіших реакцій води зі склад ними речовинами належить взаємодія з оксидами:
![]()
Однак не всі оксиди реагують (сполучаються) з водою, а лише ті, що в реакції з водою утворюють розчинні речовини. Серед оксидів металів такою властивістю володіють оксиди тільки найактивніших металів — тих, що самі реагують із рідкою водою. У таких реакціях утворюються основи — гідроксиди металів (при цьому водень, на відміну від реакцій води з металами, не виділяється).
Оксиди, що при взаємодії з водою утворюють основи, належать до так званих основних оксидів.
Більшість оксидів неметалів взаємодіють із водою за звичайних умов, при цьому утворюються кислоти.
Наприклад, у реакції з водою діоксиду карбону утвориться карбонатна кислота:
![]()
Кислоти (а не основи) утворюються також під час взаємодії з водою оксидів металів, в яких метали виявляють високі валентності (V - VIII). У такий спосіб можна отримати перманганатну кислоту:
![]()
Формально формули гідроксидів металів і кислот (оксигеновмісних) утворюються простим «додаванням» формул оксидів і води. Таке виведення формули можливе завжди, навіть якщо сама реакція безпосередньо не відбувається, і вам рекомендується цим користуватися при складанні відповідних формул.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.