ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

Розділ 5. РОЗЧИНИ.ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ

§ 5.6. Механізм дисоціації

Суттєвим є питання про механізм електролітичної дисоціації. І дійсно, чому електроліти дисоціюють на іони? Вчення про хімічний зв’язок атомів допомагає відповісти на це запитання.

Найлегше дисоціюють речовини з іонним зв’язком. Як відомо, ці речовини складаються з іонів (див. § 3.3). Під час розчинення їх диполі води орієнтуються навколо позитивно і

Рис. 5.5. Схема електролітичної дисоціації хлориду натрію у водному розчині

негативно заряджених іонів. Між іонами і диполями води виникають сили взаємного притягання. В результаті зв’язок між іонами послаблюється, відбувається перехід іонів з кристала в розчин. При цьому, як показано на рис. 5.5, утворюються гідратовані іони, тобто іони, хімічно зв’язані з молекулами води.

Аналогічно дисоціюють і електроліти, молекули яких утворені за типом полярного ковалентного зв’язку (полярні молекули). Навколо кожної полярної молекули речовини також орієнтуються диполі води, які своїми негативними полюсами притягуються до позитивного полюса молекули, а позитивними полюсами — до негативного полюса. В результаті цієї взаємодії зв’язуюча електронна хмара (електронна пара) повністю зміщується до атома з більшою електронегативністю, полярна молекула перетворюється на іонну і потім легко утворюються гідратовані іони (рис. 5.6). Дисоціація полярних молекул може бути повною або частковою.

Рис. 5.6. Схема електролітичної дисоціації полярної молекули у водному розчині:

1 — полярна молекула на початку гідратації; 2 — перехід полярної структури в іонну під дією диполів води; 3 — гідратований катіон; 4 — гідратований аніон

Отже, електролітами є сполуки з іонними або полярними зв’язками — солі, кислоти і основи. І дисоціювати на іони вони можуть у полярних розчинниках.