ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Частина III . ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

Розділ 16. ВУГЛЕВОДНІ

§ 16.1. Насичені вуглеводні (алкани)


Вуглеводні — найпростіші органічні сполуки, що складаються з двох елементів: карбону та гідрогену. Насиченими вуглеводнями, або алканами (міжнародна назва), називаються сполуки, склад яких виражається загальною формулою СnН2n+2, де n — число атомів карбону. У молекулах насичених вуглеводнів атоми карбону зв’язані між собою простим (одинарним) зв’язком, а решта валентностей насичені атомами гідрогену. Алкани називають також парафінами1'

Першим членом гомологічного ряду алканів є метан СН4. Закінчення -ан характерне для назв насичених вуглеводнів. Далі йдуть етан С2Н6, пропан С3Н8, бутан С4Н10. Починаючи з п’ятого вуглеводню, назва утворюється з грецького числівника, який вказує кількість карбону в молекулі, і закінчення -ан. Це пентан С5Н12, гексан С6Н14, гептан С7Н16, октан С8Н18, нонан С9Н2O, декан С10Н22 і т. д.

У гомологічному ряду спостерігається поступова зміна фізичних властивостей вуглеводнів: підвищуються температури кипіння і плавлення, зростає густина. За звичайних умов (температура 22 °С) перші чотири члени ряду (метан, етан, пропан, бутан) — гази, з С5Н12 до С16Н34 — рідини, а з С17Н36 — тверді речовини.

Алкани, починаючи з четвертого члена ряду (бутану), мають ізомери (див. § 15.3).

Усі алкани гранично (максимально) насичені гідрогеном. їх атоми карбону перебувають у стані зр3-гібридизації, а значить, мають прості (одинарні) зв’язки.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.