Біологія - універсальний довідник

ЛЮДИНА

НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

СПИННИЙ МОЗОК


Спинний мозок розташований усередині хребетного стовпа. Він починається від головного мозку і має вигляд білого шнура діаметром близько 1 см. Всередині спинного мозку, по всій його довжині, проходить вузький центральний канал, заповнений спинномозковою рідиною.

Спинний мозок складається з розташованої у центрі сірої і навколо неї білої речовин. У сірій речовині знаходяться тіла рухових і вставних нейронів, а в білій — їх відростки.

Спинний мозок складається із 31 сегмента. Від кожного сегмента відходять пари спинномозкових нервів, що починаються двома корінцями — переднім і заднім. У передніх корінцях проходять рухові волокна, а чутливі волокна входять у спинний мозок через задні корінці і закінчуються на вставних і рухових нейронах. Спинномозкові нерви підходять до відповідних м’язів і органів тіла. Спинний мозок виконує дві основні функції: рефлекторну і провідникову.

Рефлекторна функція полягає у тому, що спинний мозок забезпечує здійснення найпростіших рефлексів і бере участь, разом із головним мозком, у більш складних рефлекторних реакціях.

Провідникова функція спинного мозку полягає у проведенні нервових імпульсів від рецепторів шкіри, м’язів і внутрішніх органів у головний мозок (через білу речовину спинного мозку) і передачі імпульсів із головного мозку до рухових нейронів спинного мозку. Пошкодження спинного мозку і периферичних нервів призводить до порушення провідникової функції, що проявляється або у втраті чутливості у відповідних ділянках тіла, або в паралічі певних м’язів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.