Біологія - універсальний довідник

ЛЮДИНА

НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

РЕФЛЕКС

Рефлексом називається реакція організму у відповідь на подразнення чутливих утворень рецепторів, яка здійснюється за участю нервової системи. Рецептори мають високу чутливість до специфічних для них подразників і перетворюють їх енергію на нервовий імпульс.

Рефлекси здійснюються завдяки наявності в нервовій системі рефлекторних дуг — ланцюжків нервових клітин (нейронів), які з’єднують чутливі клітини з м’язами або залозами, що беруть участь у здійсненні рефлекторної реакції. Прості рефлекторні дуги можуть складатися усього з двох нейронів — чутливого і рухового. Складні рефлекторні дуги утворені чутливим, вставним (одним або декількома) і руховим нейронами. Частина рефлекторної дуги, що розташовується у визначеній ділянці центральної нервової системи (вставні і рухові нейрони), називається нервовим центром даного рефлексу. Нервовий центр керує діяльністю якогось органа або системи органів.

Рефлекторний принцип діяльності характерний для роботи як спинного, так і головного мозку.

Багато простих рефлексів є вродженими. Людина має строго визначений набір вроджених рефлексів, для здійснення яких організм використовує готові рефлекторні дуги. Ці рефлекси називаються безумовними.

Однак більшість складних поведінкових реакцій є результатом пристосування організму людини до конкретних умов існування; нервові шляхи для їхньої реалізації формуються протягом життя. Ці рефлекси називаються умовними. Завдяки умовним рефлексам можливе навчання людини різним навикам і її пристосування до змін середовища.

Точність виконання рефлекторної реакції контролюється нервовим центром даного рефлексу за принципом «зворотного зв’язку»: у процесі діяльності рецептори, розташовані у виконавчих органах, посилають у мозок сигнал — інформацію про хід виконання рефлекторного акту, що дозволяє нервовим центрам у разі потреби вносити термінові зміни в роботу виконавчих органів.