Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Зразок власного висловлення

І лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі!

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

Т.Шевченко

Я поділяю думку, що тільки ті народи, які плекають рідну мову, створили й продовжують створювати писемні пам’ятки, залишаючи нащадкам тисячі нетлінних сторінок своєї історії, мають право на гідне існування.

Доказом архізначення мови може слугувати, вислів із Біблії: «Спочатку було Слово». Першим стає Слово для кожного з нас - мамине чи татове - над нашою колискою. Першочерговим воно є й у житті народу, адже у Слові вкарбована його історія: тут і сліди давніх епох, і традиції, і злет творчого генія, і мрії, і почуття. Значення Слова беззаперечне. Саме йому ми завдячуємо можливістю долучитися до сповідей Нестора Літописця. «Слово про похід Ігорів» теж починається з нього. Тільки Слово допоможе нам розказати, хто ми, чиїх батьків, чиї сини.

Згадаймо, як шанобливо ставилася до мови класична українська література. Г.Квтка-Основяненко написав повість «Маруся», довівши, що українською мовою можна передати найтонші порухи людської душі. Тарас Шевченко покладав на мову місію рятівника України й нації, рішуче заявивши: «Я на сторожі коло них поставлю слово!» Одержима бажанням служити Батьківщині Леся Українка вважала Слово своєю єдиною зброєю в нерівному двобої з хворобою. Серед проблем, які турбують Євгена Рафаловича ("повість Iвана Франка «Перехресні стежки»), - національна проблема Галичини, першим кроком у розв’язанні якої стало впровадження ним української мови у власній адвокатській конторі. А як не згадати «філологічний водевіль» М.Куліша «Мина Мазайло»? Справжні бої ведуть за українську мову (чи проти неї) члени родини Мазайлів. Але, попри іскрометні словесні дуелі, чомусь сум огортає серце: немає розуміння Слова у цій родині ні в Мокія, який став затятим фанатом «укрмови», ні в Мини, який наполегливо працює над «правільним проізношенієм» і готовий зректися свого минулого, ні в дядька Тараса, ні тим паче в тьоті Моті. А ось про значення письмового Слова нагадала Ліна Костенко. Звернімося до її роману у віршах «Маруся Чурай»: зустріч Марусі з дяком промовисто довела, що історія має бути закарбована в писемному Слові. Тільки так нащадки отримають можливість, по-перше, дізнатися про минуле, про ті поразки й перемоги, без яких не було б сучасного й не буде майбутнього, а по-друге, зберегти ці знання й передати як спадок далі.

Крім того, яскраві докази любові й поваги до Слова знаходимо і в історії. Наприклад, давні греки тих, хто погано говорив по-грецьки, вважали варварами. На жаль, у нашому суспільстві рідко доводиться чути справжню українську мову, а мова, яку продукують наші громадяни й політики, аж ніяк не додає Україні престижу.

Отже, плекаймо Слово! Інакше, на моє глибоке переконання, ми залишимо по собі філологічний і моральний огризок від нього, так званий суржик, який просто несумісний із високою місією - нести генетичний код гідності народу.

Складіть і запишіть роздум на такі теми:

1. «Двомовність - це роздвоєне жало».

2. «У людини з фашизмом генетична несумісність».

3. «Хтось вдарив землю в сонячне сплетіння і спричинив конвульсії стихій».

4. «Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті».

5. «Душа — єдина на землі держава, де є свобода чиста, як озон».

6. «Коли в людини є народ, тоді вона уже людина».

7. «Що доля нелегка, - в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє».

8. «Ми - атомні заложники прогресу. Вже в нас нема ні лісу, ні небес».

9. «Бери вершину і матимеш середину».

10. «Духовний Чорнобиль давно вже почався, а ми іще тільки його боїмось».

11. «Світ робиться сухий і прагматичний. Вже ледве б’є кастильське джерело».

12. «Любов відкрити важче, ніж Америку».

13. «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій».

14. «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»

15. «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».