Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Морфологія

Тестовий контроль знань та умінь

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Серед зазначених слів повнозначним є

А незважаючи на  

Б відповідно до

В з-посеред

Г немовбито

Д щось

2. Серед запропонованих слів службовим є

А на відміну від

Б відмінно   

В відмінний

Г відміна

Д відмінність

3. У реченні Фанерні журавлі не полетять у вирій, хіба що оживуть... але коли, коли? самостійних частин мови

А чотири  

Б п’ять   

В шість

Г сім

Д вісім

4. У реченні І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей

край люблю лексичного значення не мають

А одне слово 

Б два слова 

В три слова

Г чотири слова

Д пять слів

5. Укажіть рядок з іменниками

А душа, фантастика, зелень, позеленілий

Б падолист, бруківка, чотири, склад

В камертон, четвірка, дія, збирання

Г клопіт, модерн, темп, сумно

Д десятка, здійснення, холоднеча, сіяти

6. Іменник на позначення істоти є в реченні

А Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві.

Б Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.

В І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс

Г Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Д Я думаю про тебе весь мій час, але про це не треба говорити.

7. Іменник виконує роль присудка в реченні

А Відмикаю світанок скрипичним ключем.

Б Пахне огірками, хлібом, батьком і косарями, пахне болотом і травами

В Я вранці голос горлиці люблю.

Г Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Д Слово - прізвище думки тепер, а частіше - її псевдонім.

8. Іменник виконує роль додатка в реченні

А Гроза проходила десь поруч.

Б Нове століття вже на видноколі.

В Над світом білим, світом бітам хтось всі спіралі перегрів.

Г Стояла груша, зеленів лісочок, стояло небо, дивне і сумне.

Д І цілу ніч щось тихо шарудить, і чорні вікна стигнуть в переляках.

9. Іменник виконує роль обставини в реченні

А Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.

Б Щасливиця, я маю трохи неба.

В Ще назва є, а річки вже немає.

Г І десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Д Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає сумно.

10. Іменник НЕ виконує роль означення в реченні

А А угорі про таїнства природи задумався мислитель-чорногуз.

Б Вже в стільниках стерні немає меду сонця.

В Суху розмову полум’я із листям до ночі сумно слухають сади.

Г На цямру монастирської кринички схилила осінь грона горобин.

Д Біля каси такий незворушний касир зафіксовану мить вибиває, мов чеки.

11. Іменник, що вживається лише у формі множини, є в реченні

А Вітри галактик - вічні скрипалі.

Б Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні!

В Є вірші - квіти. Вірші - дуби. Є іграшки вірші. Є ранж

Г Болять дисонанси, сумують симфонії, пручаються ноти в розпечений залп.

Д Он гномики заготовляють дрова в смарагдовій вечірній тишині.

12. Іменник, що вживається лише у формі однини, є в реченні

А І місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.

Б У нашому саду була розкішна флора - жоржини й кропива, любисток і ревень.

В Хтось диригує ліктем і коліном, задеренчав і тон, і обертон.

Г Комарі на скрипку грають, комарівни завмирають.

Д Зіграй мені осінній плач калини.

13. Усі іменники належать до жіночого роду

А насип, ступінь, адрес

Б туш (музичне вітання), собака, Сибір

В путь, туш (фарба), купіль

Г нежить, тюль, біль

Д авеню, нехворощ, аташе

14. Усі іменники належать до одного роду

А рінь, лин, ліс

Б кріт, полин, б’єф

В біль, верф, дріб

Г авеню, портьє, фойє

Д нежить, путь, тюль

15. Усі іменники належать до спільного роду

А нероба, лікар, професор

Б незграба, прокурор, музикант

В лівша, базіка, майстер

Г сирота, забіяка, плакса

Д суддя, інженер, кухар

16. Рід іменника визначено неправильно

А руйнівне цунамі

Б знайомий аташе

В гостра біль

Г смачне мокко

Д тривалий нежить

17. НЕ відмінюються всі слова

А Тбілісі, бюро, вікно

Б аташе, турне, попурі

В тире, візаві, пальто

Г інтерв’ю, кіно, лице

Д бароко, графіті, плесо

18. Усі іменники належать до І відміни

А земля, Ілля, казка, леді

Б верба, калина, кава, мадам

В Микола, суддя, Марія, донечка

Г мрія, фантазія, пісня, дівча

Д Ілля, суд, мати, сонечко

19. Усі іменники належать до II відміни

А мороз, татусь, сонце, панно

Б край, море, знання, пальто

В дідусь, Київ, життя, ім’я

Г Дмитро, листя, хлопець, хлоп’я

Д син, синочок, око, Ока

20. Усі іменники належать до IV відміни

А плем’я, тім’я, каченя, курча

Б порося, дитинча, чортеня, орлятко

В теля, лисеня, вовченя, поросятко

Г хлоп’я, ім’я, немовля, знання

Д хлоп’ятко, хлопченя, хлопець, хлопчина

21. НЕ належать до жодної відміни всі іменники в рядку

А герой, м’яч, поле, село

Б радіо, рагу, Альпи, двері

В слово, мова, журнал, ательє

Г канікули, штани, дощ, вартовий

Д кафе, вікно, аташе, ліс

22.  Усі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я)

А вік, синтаксис, вітер, грам

Б кілок, атестат, Київ, відмінок

В склад, вид, рід, борщ

Г пісок, екран, парк, горох

Д кодекс, малюнок, хліб, бузок

23.  Усі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -у ( ю)

А Лондон, ніс, театр, гопак

Б букет, продукт, вид, параграф

В трамвай, синтаксис, роман, Роман

Г Тібет, вік, вишняк, мороз

Д барвінок, абзац, стиль, синонім

24.  Неправильно утворено форму орудного відмінка іменника в рядку

А шевцем, кобзарем, межею, Псалтирем

Б мадяром, сіллю, радістю, ворітьми

В Ігором, вуаллю, жовчю, штанами

Г столяром, каменярем, смертю, ушами

Д дверима, грудьми, санями, гусьми

25.  Неправильно утворено форму родового відмінка іменника в рядку

А імен, воріт 

Б сердець, кухонь 

В губів, ден (дно)

Г легень, ножиців

Д бабів, сосон

26.  Неправильно утворено форму родового відмінка іменника в рядку

А Лубен

Б Черкас

В Чернівець

Г Сум

Д Прилук

27.  Неправильно утворено форму родового відмінка іменника, що вживається тільки в множині, у рядку

А конопліп 

Б пахощів 

В граблів

Г губів

Д ушей

28.  Подовження приголосного в орудному відмінку відбувається в усіх іменниках рядка

А повідь, міць, одіж, честь

Б сіль, тінь, піч, кров

В лань, дань, щедрість, подорож

Г річ, мідь, галузь, вісь

Д вись, сповідь, милість, щедрість

29.  Подовження приголосного в орудному відмінку відбувається в усіх іменниках рядка

А осінь, далеч, тінь, терпеливість

Б суміш, благодать, печаль, Січ

В ніч, свіжість, подорож, молодість

Г радість, мідь, сіль, тимчасовість

30. Усі іменники мають закінчення -е (-є) з кличному відмінку

А парубок, Олег, жнець

Б хлопець, земля, бабуся

В душа, Марія, товариш

Г хвиля, весна, Любомир

Д мрія, сват, Андрій

31. Усі іменники мають закінчення -у ( ю) в кличному відмінку

А Андрій, кінь, читач

Б школяр, Київ, інженер

В ліс, Степан, Одарка

Г вітер, доля, водій

Д товариш, брат, син

32. Помилку у формі звертання допущено в реченні

А І раптом чую: «Орлику! Чураю!»

Б Долю моя, долю! Де тебе шукати?

В Краю мій рідний, зневажений краю!

Г Меласю! Рідна! Зіронько моя!

Д Мати природи, красо світовая, де ти береш такі пишні барви?

33. Помилку у формі звертання допущено в реченні

А Отак і ти, моя могутня мово, моя розраде...

Б Мила ненько, біла вишне.

В Мій козаче, мій юначе милий...

Г Дон Кіхоте, гідальго мужній!

Д О горний пугачу, не кряч, що всюди лиш журба.

34. Утворений шляхом переходу з іншої частини мови іменник є в реченні

А На буреломах сходять мухоморчики - театр ляльковий просто на траві.

Б У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість.

В Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

Г Тепер така на світі коновальня, що треба мати нерви, як дроти.

Д Вже почалось, мабуть, майбутнє.

35. Прикметником серед запропонованих слів є

А здалека   

Б замолоду  

В далека

Г востаннє

Д унічию

36. Усі слова - прикметники, ОКРІМ

А високі   

Б найкращі  

В велетенські

Г наодинці

Д булані

37. Прикметник чоловічого роду є в реченні

А Дзвенять у відрах крижані кружальця.

Б А мені ж, може, просто хочеться щастя, тугого й солодкого, як шоколад.

В В пахучій хмарі дощової глиці стоїть туман, як небо на землі.

Г Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг.

Д Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.

38. Прикметник середнього роду є в реченні

А Я скучила за дивним зойком слова.

Б Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.

В Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Г Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.

Д Було нам важко і було нам зле, і західно, і східно.

39. Прикметник виконує роль присудка в реченні

А Є золотаве звечоріння в зелених кучерях сосни.

Б Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз.

В А срібен дощик йти не перестане.

Г Малі озерця блискають незлісно.

Д Яка важка у вічності хода!

40. Прикметник виконує роль означення в реченні

А Цей ліс живий.

Б Тут і безмежжя здавалось крихким.

В Він таки красен, цей світ.

Г Малі озерця блискають незлісно.

Д Ці види спорту вже тепер жіночі.

41. Усі прикметники відносні

А берестяний, річний, фізичний, батьківський

Б відомий, світовий, публічний, мамин

В молочний, кислий, грамотний, доньчин

Г мідний, вовняний, піщаний, батьків

Д хворий, чистий, глиняний, пташиний

42. Усі прикметники присвійні

А шевченківський, братній, дорожній, морський

Б свекрушин, тітчин, дядькова, братова

В гусячий, лелечий, ведмежий, вороний

Г підземний, акторський, зимовий, агентський

Д шкільний, учительський, командирський, туристський

43. Перехід прикметника із однієї групи в іншу відбувся у словосполученні

А бурштиновий браслет

Б бурштиновий мед

В бурштинові прикраси

Г бурштинова кімната

Д бурштинова скринька

44. Перехід прикметника із однієї групи ь іншу відбувся у словосполученні

А вишневий сад 

Б вишневе варення

В вишнева кісточка

Г вишневі губи

Д вишневий цвіт

45. Закінчення прикметників НЕ відповідають мовній нормі

А присутній, природний

Б білолиций, дорожній

В тотожній, переважний

Г дружній, дружний

Д житній, довгошиїй

46. Однакову літеру треба писати в закінченнях

А трикутн...й, житн…й, надприродн…й

Б заможн...й, книжн…й, подружи…й

В торішн...й, освіти…й, могутн…й

Г базари…й, сінешн…й, навколишн...й

Д колиши...й, народи...й, справжній

47. Однакову літеру треба писати в закінченнях

А білолиц…й, бідолашн…й, сьогоднішн...й

Б перелітн...й, нинішн...й, величн…й

В дочірн...й, присутн...й, брати...й

Г самоти...й, пізн...й, належн…й

Д каламутя...й, газети…й, художн…й

48. Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників, ОКРІМ

А чистий 

Б здоровий 

В зелений

Г смачний

Д дорогий

49. Ступені порівняння НЕ можна утворити від усіх прикметників, ОКРІМ

А здоровенний

Б білуватий 

В лисий

Г милий

Д прехитрий

50. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ

А прозорий, страшний, скромний

Б свіжий, молодий, дешевий

В великий, поганий, гарний

Г щирий, високий, гіркий

Д хитрий, сміливий, смачний

51. Форми ступенів порівняння прикметників утворено правильно

А більш досвідчений, щонайдорожчий, найбільш вірогідний

Б дуже гарний, найохайніший, найменш розвинутий

В прегарний, менш відомий, червоніший

Г кульгавіший, якнайнижчий, найбільш цікавий

Д самостійніший, білуватий, зовсім старий

52. Ступінь порівняння утворено неправильно

А червоніший, найменш важливий

Б дорожче над усе, найвужчий

В самий дорослий, більш талановитіший

Г щонайкраще, тонший

Д дорожчий над усе, сильніший від усіх

3. В усіх прикметниках треба писати суфікс -ев- ( єв )

А марганц...вий, оранж...вий, замш...вий

Б груш...вий, вогн...вий, ключ...вий

В промен...вий, плеч…вий, марш...вий

Г вермішел...вий, смуш...вий, кизил...вий

Д ключ...вий, чутт...вий, лиц…вий

54.  В усіх прикметниках треба писати суфікс -ов

А ключ...вий, плеч…вий, марш...вий

Б замш...вий, коричн...вий, перц...вий

В кварц…вий, оранж...вий, емал...вий

Г ситц...вий, свинц.. .вий, плюш...вий

Д магнолі...вий, магні...вий, ясен...вий

55.  Мовній нормі НЕ відповідає один із прикметників

А суттєвий, бойовий

Б малиновий, грушевий

В маршевий, плечовий

Г дощовий, овочевий

Д усі варіанти правильні

56.  У написанні присвійних прикметників допущено помилку

А Маріїн, Олегова 

Б свекрушине, Ігорів

В Миколкова, Петрів

Г доччина, Ольжин

Д Маринин, Олексіїв

57.  У написанні присвійних прикметників допущено помилку

А Петрусева, материн

Б лікарева, Софієва  

В майстрова, Гордіїв

Г ковалів, Олина

Д Лідин, Євдокіїн

58.  У прізвищі прикметникового походження допущено помилку

А Лєрмонтов  

Б Белов    

В Петров

Г Чехов

Д Берестов

59.  Усі прикметники пишуться з однією літерою -Н

А безталан...ий, солом’ян...ий, вікон...ий

Б безімен...ий, бездоган...ий, пташин...ий

В буквен...ий, бджолин...ий, тополин...ий

Г солов’їн...ий, кін...ий, бульйон...ий

Д коноплян...ий, лебедин...ий, здоровен…й

60.  Усі прикметники пишуться з двома літерами -НН-

А вовнян...ий, соколин...ий, страшен...ий

Б лимон...ий, орлин...ий, качин...ий

В невблаган...ий, пшонян...ий, благословен...ий

Г зміїн...ий, бджолин.. .ий, солов’їн...ий

Д істин...ий, машин...ий, старан...ий

61.  Усі складні прикметники пишуться разом

А сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий

Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний

В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний

Г східно/український, кисло/молочний, біло/сніжний, первісно/общинний

Д науково/дослідний, глухо/німий, тьмяно/сталевий, електронно/обчислювальний

62. Усі складні прикметники пишуться через дефіс

А криваво/червоний, південно/західний, прісно/водний

Б світло/рожевий, шести/гранний, кам’яно/вугільний

В м’ясо/молочний, народно/визвольний, англо/французький

Г важко/хворий, радіо/фізичний, військово/морський

Д синьо/зелений, синьо/окий, всесвітньо/історичний

63. Усі прикметники пишуться з НЕ разом

А не/гарний, зовсім не/гарний, не/покірний

Б не/спокійний, не/здійсненні, не/приваблива

В ще не/стара; не/стара, а нова; не/стара

Г не/здоланна, нікому не/відомий, не/самовитий

Д не/щирий, нерозумний, зовсім не/дорослий

64. Усі прикметники пишуться з НЕ окремо

А не/високий, а низький, не/розумний, не/зворушний

Б не/велика, не/видющий, зовсім не/шкідливий

В абсолютно не/цікава, нікому не/зрозуміле, він не/винуватий

Г не/привітний, не/досяжний, не/старий, а молодий

Д не/доречний, не/ввічливий, не/зручний

65. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Висока могила стоїть у приволзьких степах.

Б В’їдливий, як чумацька воша.     

В Зважусь у ліс по тропі не широкій тихо, як в білий собор, увійти.

Г Червонувато-брудно-жовте шумує листя під ногами.

Д Осінній бір бурштинний, аж дзвінкий.

66. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Пройшли чорносмородинові грози.

Б Неширока річка снувала свої сині шовки.

В Моє діло мірошницьке: запустив та й мовчи.

Г Наша спадщина тут, під шатром жайворинних небес.

Д У серці пісня залунала не проста й не вбога, а весільна.

67. Усі слова - числівники в рядку

А шість, шостий, шестірка, шестирічний

Б один, перший, раз, поодинці

В четверо, четвертий, декілька, чотири

Г сто, сотий, стоповерховий, сотня

Д другий, вдруге, по-друге, двійка

68. Числівник є в усіх реченнях, ОКРІМ

А Старий дуб жив уже багато-багато років.

Б Майнули в повітрі десятки крил - і голубина зграя знялася в блакить.

В Ранком двоє ми йшли по лузі.

Г Досить одного сонця на небі.

Д Огонь сяга тобі до пліч, палає дуб в мільйони свіч.

69. У реченні Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й

буремне море числівник виконує синтаксичну роль

А підмета 

Б присудка 

В додатка

Г означення

Д обставини

70.  У реченні Басейн Дніпра має площу п’ятсот чотири тисячі

квадратних кілометри числівник виконує синтаксичну роль

А присудка 

Б додатка 

В означення

Г обставини

Д підмета

71.  У реченні він кожному з п’ятьох вдивлявся пильно в очі числівник

виконує синтаксичну роль

А підмета 

Б додатка 

В означення

Г обставини

Д присудка

72.  У реченні Підпустивши звіра метрів на п’ятдесят, Кіндрат Калістратович вистрілив числівник виконує синтаксичну роль

А підмета

Б додатка 

В означення

Г обставини

Д присудка

73.  Усі числівники змінюються лише за відмінками

А сорок три, тридцятеро, двоє, другий

Б сорок вісім, восьмеро, одна друга, півтори

В сто сімдесят, мільйон, семеро, вісімнадцятий

Г тридцять два, шістсот, сімнадцятий, четверо

Д шість, вісімнадцятеро, сорок, декілька

74.  Усі числівники змінюються лише за відмінками

А двадцять два, дев’яносто, шість, тринадцять

Б шість, шістнадцять, сорок три, сто

В чотириста, одна шоста, семеро, шостий

Г вісімдесят, вісімсот, вісімдесятий, восьмеро

Д сто, сто два, сотий, півтора

75.  Неправильно утворено відмінкові форми числівників

А ста чотирма, вісімдесятьох трьох

Б сорокам чотирьом, двохсот семидесяти шести

В двадцяти дев’яти, трьомстам сорока двом

Г двома тисячами шістьома, двісті тридцять четвертому

Д вісьмастами шістдесятьма, ста сорока сімома

76.  Правильно утворено відмінкові форми складених кількісних числівників

А двумстам п’ятдесяти п’яти, вісімдесятьма чотирма Б шістьмастами тридцятьма шістьма, сорока п’ятьом В п’ятистам семидесяти восьми, шістдесятьма вісьма Г ста дев’яноста двом, на стах дев’яноста двох Д сорокам чотирьом, на сто двадцяти трьох

77.  Неправильно узгоджено числівник з іменником

А дві сестри    Г двоє ножиць

Б два кільця    Д чотири брати

В три стільця

78.  Неправильно узгоджено числівник з іменником

А троє жінок    Г тридцятеро чоловіків

Б четверо відер    Д шестеро курчат

В двоє штанів

79. В усіх випадках слід писати закінчення -и (-і)

А півтора центнер..., два пакет..., три кілометр…

Б три кілограм..., два комп’ютер… чотири велосипед...

В чотири портрет..., півтора відсотк..., два словник…

Г двадцять три зошит..., два з половиною крок..., сто грам…

Д тридцять два учн..., сорок чотири стільц..., тридцять солдат...

80. Разом пишуться всі слова, ОКРІМ

А сто/двадцяти/трьох/тонного

Б вісімдесяти/шести/літній

В двадцяти/шести/поверховому

Г триста/п’ятдесят/шостим

Д трьохсот/кілограмовому

81. Разом пишуться всі слова, ОКРІМ

А чотириста/шістдесят/восьмого

Б сто/двадцяти/п’яти/річчям

В трьохсот/кілограмовому

Г шістдесяти/шести/метровий

Д ста/сорока/семи/сантиметровий

82. Неправильно узгоджено числівник з іменником

А двадцять перше лютого, сімдесят три хлопці

Б два з половиною місяці, шість сьомих гектара

В одинадцятьма м’ячами, шість з половиною років

Г з першим вересням, півтора тижні

Д сьомого січня, двадцять третім березня

83. Неправильно узгоджено числівник з іменником

А дві третіх доби, півтора року

Б дві десяті відсотка, з першим лютим

В одна друга кілограма, двадцять другим січня

Г три сьомих метра, тридцять три сантиметри

Д десятим березня, сотні з півтори

84. Займенник є в реченні

А Відмикаю світанок скрипичним ключем.

Б А місяць все такий же: і молодик, і повен.

В Вечірнє сонце, дякую за день!

Г Стоїть у ружах золота колиска, блакитні вії хата підніма.

Д Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз.

85. Займенника немає в реченні

А Я вранці голос горлиці люблю.

Б Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.

В Сюди колись приходили чернички, блакитну воду брали із глибин.

Г Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.

Д Сумна арфістко - рученьки вербові! - по самі плечі вкутана в туман.

86.  Займенник виконує роль підмета в реченні

А Моя веселко, встань уранці, поглянь на світ веселий!

Б Нікого ця розплата не мине.

В Ні за чим тужити: перед вами світ!

Г Дехто бачить результат своєї роботи одразу.

Д Так часом важко, що мені здається, що серце в грудях вже не б’ється.

87.  Займенник виконує роль додатка в усіх реченнях, ОКРІМ

А За чужим хмелем що-небудь змелем!

Б Про що писати, брате мій?

В Часом так, хтозна-чого він сердиться.

Г Нехай в лице мені осінній вітер віє.

Д Зіграй мені осінній плач калини, зіграй усе, що я тебе прошу.

88.  Займенник виконує роль другорядного члена в усіх реченнях, ОКРІМ

А Будь-хто з жителів Києва покаже Олегівську вулицю.

Б До свого роду, хоч через воду.

В Декому вірять без доказів, а декому і докази не допомагають..

Г Та, може, мені здалося - і час не все переміг?

Д Це так природно - музика і час, і Ваша скрізь присутність невловима.

89.  До одного розряду належать займенники

А ти, ви, вони, твій

Б чий, який, скілький, ніякий

В наш, ваш, твій, собі

Г той, такий, жодний, ніхто

Д хтось, деякий, хто-небудь, абищо

90.  До одного розряду належать займенники

А ми, ви, ти, себе

Б мій, нашого, твоєму, свій

В дехто, дещо, деякий, ніякий

Г чий, який, мій, твій

Д анічий, котрий, всякий, жодний

91.  Тільки за відмінками змінюються займенники

А абикому, такий, інший

Б ні до чого, абикому, абичийого

В ніхто, ніскільки, ніякий

Г абикому, ні на чому, чого-небудь

Д жодний, котрийсь, абихто

92.  Правильно вжито відмінкову форму займенника

А зрадіти за його

Б завітати до їх 

В розповісти про його

Г про його досягнення

Д для його одного

93.  Помилку в написанні особового займенника допущено в реченні

А Ласкавий легіт, але що в ньому, коли з пустелі віє він?

Б У нього дуже довге огудиння, яке повзе по всьому городі.

В Вони і віз би були з’їли, так ми на йому сиділи.

Г Одягла їх осінь у нову обнову.

Д Нащо їм музики, як у нас довгі язики?

94. Зворотний займенник у родовому відмінку є в реченні

А Тими співами новими я себе розколишу.

Б В собі самому шукай справжніх благ.

В Якщо ти звіришся на стихію, то перестанеш керувати собою.

Г Збери всередині себе свої думки.

Д Щоб себе переконати, мушу сто волів впрягати.

95. Присвійний займенник є в реченні

А Його в обличчя знали вже мільйони.

Б І кричала та мати: - Хоч личко його покажіть!

В Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Г Його ніде на світі вже немає.

Д І тільки десь Іванова Марічка із того світу кличе його:

- Йва-а-а!

96. Усі займенники написано правильно

А нічим, декому, з дечим, аби-чим, аби з чим

Б хтозна-що, будь-що, буді.-хто, ані кого

В будь-який, хтозна з ким, дечий, абичого

Г анікому, з чим-небудь, нічийого, де-яким

Д де з чим, нічиїм, хтозна-чого, аби-кому

97. Помилку в написанні займенника допущено в рядку

А ні за що, абикому, хтозна-який

Б ніякий, чий-небудь, котрийсь

В казна для чого, деякий, аби-який

Г будь-кому, будь на чому, ніскільки

Д якого-небудь, будь із ким, декому

98. Особове дієслово є в реченні

А Під скрип яворини навіть краще спиться.

Б Лихо конем не об’їхати.

В Від похвал розумним не станеш.

Г У нас нема зерна неправди за собою.

Д Ніде немає літа.

99. Особлива форма дієслова є в реченні

А Пийте воду, поки ще ласкава!

Б Зіграй мені осінній плач калини.

Б Я плачу й можу сліз не витирати.

Г М’яким димком розмита далина.

Д Ще не було ні пезля, ні мольберта і не писались мудрі письмена.

100. Дієслово у формі третьої особи множини є в реченні

А Сова вдень мовчить, а вночі кричить.

Б Понад гаєм, над водою стеляться тумани.

В Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем.

Г Любіть свою мову!

Д Пам’ятай, не забувай батьківську стежину!

101. Перехідне дієслово є в реченні

А У верховіттях вітер колобродить.

Б Сумує стежка дичками внатрус.

В Різьбить печаль свої дереворити.

Г Фанерні журавлі не полетять у вирій.

Д Чатує вітер на останнє листя.

102. Усі дієслова мають форму тільки недоконаного виду

А вимагати, чекати, гидувати, псувати

Б ледарювати, мислити, стежити, покрикувати

В почитувати, їздити, сподіватися, робити

Г потріскувати, тріщати, тріснути, затріскотіти

Д говорити, недобачати, пробачати, недолюблювати

103. Дієслова лише доконаного виду є в реченні

А Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви.

Б Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.

В Перегнали конку експресом. Одвінчали геніїв лавром. Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром.

Г В цьому саду я виросла, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся.

Д Пливе печаль, біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин - вони стоять, немов у червні липи.

104. Усі дієслова належать до І дієвідміни

А поливати, тонути, прополоти

Б стелити, оборонити, ударити

В клеїти, дивитися, бувати

Г сказати, переорати, прилетіти

Д привезти, захотіти, бачити

105. В особових закінченнях дієслів треба писати -и (і):

А озвуч...мо, потрап...мо, спочин…мо, розкаж...мо

Б розпал…мо, терп… мо, мол...мось, удар...мо

В покриш...мо, випрасу...мо, закопт...мо, осором…мо

Г поглиб…мо, виход…мо, наблиз…мо, зав’яж…мо

Д спиля...те, упад...мо, зупинишся, накаж...мо

106. Усі дієслова мають однаковий голосний в особових закінченнях

А поруш...те, перевір...те, загрузи...те, притягн...те

Б почиет...те, полегш...те, прилет...те, розпиш...те

В відкин...те, поглиб...те, визнач...те, відсун...те

Г прибуд...те, змел...те, пропол...те, накол...те

Д простел...те, викин...те, знаход...те, переор...те

107. Усі слова з часткою не пишуться окремо

А не/доварити, не/дочувати, не/добачати, не/дошкуляти

Б не/домовитися, не/довантажувати, не/дорожити, не/доручати

В не/довіряти, не/докучати, не/допомогти, не/довідатися

Г не/дослідити, не/доторкнутися, не/досягти, не/долюблювати

Д не/довести, не/виконавши, не/діставати, не/хтувати

108. Усі дієслова пишуться з не разом

А не/притомніти, не/дійти, не/здійснити, не/минати

Б не/пробувати, не/зчутися, не/навидіти, не/зітхати

В не/відчути, не/стямитися, не/дочитаги, не/відбутися

Г не/дочувати, не/дооцінювати, не/волити, не/покоїти

Д не/допустити, не/дорівнювати, не/достигнути, не/досягти

109. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Недочув глухий, що недобачив сліпий, як утікав кривий.

Б Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

В Недосолить - недоїсть.

Г Його, на жаль, недооцінили.

Дія прийшла не струшувать ренклод, і не робить з плодів твоїх набутку.

110. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Немає гіршої долі, як жити без волі.

Б Без творчості немає і життя.

В Як не має криниць, і росинка свята.

Г Він не має ні щастя, ні долі.

Д Ніде немає літа.

111. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Як постелиш, так і виспишся.

Б Скажеш гоп, як перескочиш.

В Біля чого потрешся, того й наберешся.

Г Проспиш весною, то заплачиш зимою.

Д Сорочку, викроєну за чужими порадами, носитимеш уночі.

112. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова

А помажте

Б виньте

В посічімо

Г пробачмо

Д киньте

113. Дієслова, вжитого у формі наказового способу, немає в реченні

А Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік.

Б Заклинаю тебе, будь навіки мені незвичайним!

В Тільки б не танув, як тінь на льоду, той силует у вікні золотому!

Г Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг.

Д Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву.

114. Двовидове дієслово веліти вживається у формі недоконаного виду в реченні

А Командир велів відкрити вогонь.

Б Вели сестрі моїй Фамарі, щоб коржика мені спекла.

В Мати веліла швиденько накрити стіл.

Г І все було, як добрий тон велить.

Д Нам веліли трішки зачекати.

115. Форма майбутнього часу вживається в значенні теперішнього в реченні

А Лебедине озеро не шелесне, не хлюпне.

Б Ми починаємо бій о шостій ранку - випередимо ворога на дві години.

В Марко любив вертатися з доріг.

Г Він ішов бездонною дорого, і перед ним, і з боків поступово виростав вечір.

Д Подав тихо команду, а тоді як вискочимо з багнетами перед себе, - німці й моргнути не встигли.

116. Усі слова - дієприкметники

А проголошений, відроджений, вітряний, посіяний

Б створений, згаяний, помережаний, викладений

В прочитано, зачарований, розкішний, ріжучий

Г дозрілий, дозріваючий, квітучий, зрілий

Д стиснений, відкритий, зачарований, чарівний

117. Дієприкметник виконує роль присудка в реченні

А Несказане лишилось несказанним.

Б Лежить прошита золотом дорога.

В І наче склом затовчений туман...

Г На землю по зоряних сходах задуманий місяць зійшов.

Д Пісками літ у дзвоні потонулому все заніміло, щезло, одгуло.

118. Дієприкметник виконує роль означення в реченні

А Роса розсипана в траві.

Б Червоні яблука в кімнатах насипані.

В І задумався лелека на паруючім покосі.

Г М’яким димком розмита далина.

Д Все заніміло, щезло, одгуло - у проминулому, у промайнулому.

119. Усі дієприкметники активного стану

А згаданий, засіяний, задуманий, приписаний

Б заляканий, зажурений, падаючий, крокуючий

В посивілий, змарнілий, вмираючий, звисаючий

Г зачарований, знайдений, діючий, виїжджений

Д хвилюючий, заспіваний, проводжаючий, відкритий

120. Усі дієприкметники пишуться з часткою не разом

А не/оране, не/дожата, ніким не/оране

Б не/закута, не/доглянутий; не/почуте, а побачене

В не/продане, не/виоіяне, ще не/продумана

Г не/переглянутий нами, не/зіграна ще; не/куплені, а подаровані

Д не/довиконаний, не/здійснена, не/вінчана

121. Усі дієприкметники пишуться з часткою не окремо

А не/розглянуте, не/дописаний, ще не/випрасувана

Б не/фарбована, не/розгадана, не/сказані

В не/засіяна, досі не, напоєний, не/пошита до свята

Г не/переглянугий нами, не/зіграна ще, не/куплені, а подаровані

Д не/пошитий, не/доглянуте, не/прочищена, зовсім не/досліджений

122. Орфографічну помилку допущено в одному зі слів речення

А Дивіться далеко у новий, ще не звіданий світ.

Б Басує невтишений кінь.

В Папери в смітницю летять не списані, але роздерті.

Г Глибин нерозвіданих човен пізнав ще не впізнаний світ.

Д Ще ніким не спіймані у світі українські сизі солов’ї.

123. Усі слова - дієприслівники

А сидячи, сидіти, осілий, присуджено

Б просидівши, .граючись, потішивши, сідаючи

В проторено, похмурнілий, хмурячись, проторюючи

Г здійснити, здійснюючи, здіснивши, здійснений

Д шаленіючи, позеленівши, вклякнувши, замерзлий

124. Дієприслівник є в реченні

А Я сідаю на горбик зігрітий, щоб ключі журавлині зустріти.

Б І все чіткіш темніють в полі дощем карбовані путі.

В На людей дивлячись, і себе бачиш.

Г Натомлені й пожовклі, як діди, лежать сніги з закритими очима.

Д Адресовані людям вірші - найщиріший у світі лист.

125. Дієприслівник із залежними словами (дієприслівниковий зворот) є в реченні (окремі розділові знаки пропущено)

А А кущ троянди паленіє в землі вогонь свій беручи.

Б Тим блиском здалека вона манила кочуючі ватаги динарів.

Б Летіла зозуля через сад куючи.

Г Пливе здаля пора осінніх гроз барвішають палаючі узлісся.

Д Грім бухикаючи так і зависав між небом і землею.

126. Твірну основу дієприслівника визначено неправильно

А дихаючи -— дихають

Б схиливши — схиляти

В узявши — узяти

Г радіючи — радіють

Д плачучи — плачуть

127. Усі дієприслівники доконаного виду

А спинивши, причинивши, нехтуючи

Б опустивши, шукаючи, впіймавши

В обточивши, відпочивши, здійснивши

Г зробивши, гуляючи, несучи

Д відпочиваючи, малюючи, війнувши

128. Усі дієприслівники недоконаного виду

А шаленіючи, радіючи, зрадівши

Б кружляючи, граючи, нагріваючи

В дихаючи, попрощавшись, проїжджаючи

Г надихаючи, блимаючи, сполохавши

Д долаючи, звиваючись, утримавшись

129. Суфікс -ачи ( ячи) має дієприслівник

А поч...чи 

Б кле...чи 

В бор...чись

Г ор...чи

Д кол...чи

130. Суфікс -учи (-ючи) має дієприслівник, якому відповідає інфінітив

А радити 

Б стояти 

В клеїти

Г бачити

Д боротись

131. Форма інфінітива НЕ відповідає дієприслівнику

А допомігши — допомогти

Б розквітаючи - розквітати

В поселяючи - поселити

Г зігнувши — зігнути

Д осиливши - осилити

132. Частку не треба писати разом в усіх випадках

А не/піклуючись, не/навидячи, не/моргнувши

Б не/стямившись, не/соромлячись, не/добудувавши

В не/нагодувавши, не/здужаючи, не/хтуючи

Г не/навидячи, не/наважуючись, не/наполягаючи

Д не/вгаваючи, не/притомніючи, не/долюблюючи

133. Потребує редагування речення

А Одягнувши на себе чорний хітон, вирушає він у мандри.

Б Старий, насупившись, доскіпуватися не став.

В Покривши сяйвом землю, сонце востаннє випірнуло із хмар.

Г Сонця не стало видно, сховатись за хмарою.

Д Чатуючи сни і сновидіння, височіє над селищем собор.

134. Прислівник є в реченні

А Із жалем за втраченим літом обірване листя летить.

Б Із правдою розлучені слова кудись біжать по сірому перону.

В І хмара падає крута на зголодніле сизе поле.

Г Повстають проти мли світлячки і далекі палаючі зорі.

Д Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замели

135. Прислівник виконує роль присудка в реченні

А Я дуже тяжко Вами відболіла.

Б А пісня ґрати розбивала вщент.

В Імлисто і душно в маленькому залі.

Г Мужність не дається напрокат.

Д Тут на одному обеліску є навіть пошта польова.

136. Усі прислівники НЕ належать до одного розряду за значенням

А праворуч, ліворуч, високо, звідусіль

Б зажди, з діда-прадіда, інколи, ніколи

В мимоволі, мимохіть, мимохідь, мирно

Г наперекір, навмисне, зозла, напоказ

Д тут, звідти, додому, попідвіконню

137. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням

А спросонння, знічев’я, спересердя, зосліпу

Б щасливо, тихо, швидко, одвіку

В привітно, розумно, сумно, всередині

Г давно, щасливо, угорі, добре

Д бігом, по-українськи, насухо, направо

138. Усі прислівники пишуться через дефіс

А де / інде, по / українськи, повік / віків, рано / вранці, врешті / решт

Б на / гора, віч / на / віч, не сьогодні / завтра, тихо / тихо, кінець / кінцем

В по / латині, будь / що / будь, без кінця / краю, з діда / прадіда, видимо / невидимо

Г де / не / де, більш / менш, вранці / рано, само / собою, раз / у / раз

Д по / одинці, одним / одна, на / одинці, сам / на / сам, сама / самісінька

139. Усі прислівники написано правильно

А нелегко, невгамовно, несамовито, недовподоби

Б не переливки, не дуже, не цілком, не зовсім

В приголомшено, несказанно, злякано, ошелешенно

Г де-не-де, десь-таки, де-інде, деколи

Д абияк, деінде, щонайменше, хтозна-як

140. Усі прислівники написано правильно в рядку

А до вподоби, спідлоба, без упину

Б коли-не-коли, де-інде, не сьогодні-завтра

В пліч-о-пліч, восновному, стрімголов

Г кінець-кінцем, одним одна, рік-у-рік

Д по-латині, як-не-як, надобраніч

141. Усі прислівники треба писати з -нн-

А розгубле...о, задума...о, навма...я, слухня...о

Б безви....о, попідвіко...ю, воста...є, духмя...о

В сумлі...о, наполоха...о, студе...о, збентеже...о

Г неодмі...о, тума...о, натхне...о, спросо...я

Д скаже...о, збентеже...о, шале...о, самовідда...о

142. Усі прислівники треба писати з —н

А студе...о, збентеже...о, здивова...о, безпричи...о

Б духмя...о, слухня...о, стурбова...о, дити...о

В скаже...о, збентеже...о, шале...о, самовідда...о

Г організова...о, стише...о, замрія...о, тума...о

Д невгамов...о, впевне...о, безпереста...о, непоруш...о

143. Ступінь порівняння прислівників утворено правильно

А ясніше, значно веселіше, дуже охайно

Б більш захоплено, менш уважніше, щонайкраще

В дешевше, найбільш охайніше, ще вище

Г хутчіше, куди гірше, якнайшвидше

Д лагідно, значно дешевше, надзвичайно рішуче

144. У кінці прислівника треба писати -и в обох реченнях

А Вишиває нам бабуся рушники, я й собі отак навчуся залюбк... Наснились нам зорі вноч... над Дніпром.

Б Сяк-так, накосяк, аби не по-людськ... .

Осіння вже пора по-вовч... закрадалась.

В Навік... віями мені ти серце проколола. Хто поможе вчасно, той поможе двіч... .

Г Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошк... . Свисне трич... опівноч... .

Д На зелені свята потепліло, а то якось нелюдськ... було. Лісів карпатських мідь багряну щоноч... бачу уві сні.

145. Правильним є твердження

А Дієслова повториш, заховала, мріяли змінюються за особами.

Б Буду читати, нестимуть, прочитати — особові форми дієслова.

В Найлегший, менш просторий, більший, дуже небезпечний - ступені порівняння прикметників.

Г Виростити, додати, оцінити - початкові форми для дієслів виростив, додали, оцінять.

Д Іменники Ігор, корж, ніж мають однакові закінчення у родовому відмінку однини.

146. Виділені прислівники треба писати разом

А Земля у/шосте зелень трав змінила. А ти свій войовничий запал прибережи на/потім.

Б Тепер усе по/іншому бринить. Чим/далі дорога стає все гірша.

В Велике дерево по/волі росте. Це все/одно, що пташка без повітря.

Г Найбільше мені до/вподоби руки творців. Шторм лютував без/угаву.

Д Ще пам’ята до/нині сивий Львів рядки друкованих у/перше літер.

147. Сполучник вжито в реченні

А Я хочу, що / б ти мені допоміг.

Б Про що / б мені у вас запитати?

В Я про / те уже говорив.

Г Як / би це не зіпсувати?

Д І ледве стримую докори свого серця за / те, що завинила без вини.

148. Сурядним розділовим сполучником серед запропонованих є

А ні...ні  

Б як... так і 

В аби

Г хоч

Д дарма що

149. Підрядним сполучником серед  запропонованих є

А аби  

Б однак  

В чи

Г не лише...а й

Д або

150. Речення з підрядним сполучником

А Поезія - це свято, як любов.

Б Як хочеться усе життя прожить достойним свого роду!

В Де-не-де біля вирв сивіє полин або кущиться пахучий чебрець.

Г Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк.

Д Лиш там, де лось лежав, земля нагріта.

151. Допустовий сполучник вжито в реченні

А Не співай так гірко, бо серце краєш.

Б Зявились хмари, так що можна чекати дощу.

В Коли чого бажаєш, то добре дбаєш.

Г На те коня кують, щоб не спотикався.

Д Хоч хмари закрили небо, дощу все не було.

152. Неправильно вжито прийменник з відмінковою формою іменника

А згідно з рішенням

Б пливти за течією

В десять метрів за секунду

Г навчатися по спеціальності

Д звергатися на адресу

153. Прийменник є в реченні

А Де незгода, там часто шкода.

Б Всяке напівзнання гірше невігластва.

В Проти віку нема ліків.

Г Верблюда ложкою не напувають.

Д Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

154. Прийменника немає в реченні

А Стояв і слухав товаришів, що стовпилися навколо нього.

Б Все навколо нас рухається, вирує, сміється.

В Навколо імені поета ніколи не вщухатимуть пристрасть

Г Навколо ліс, а далі - сам Дніпро.

Д А навколо школи росли зовсім молоді яблуньки.

155. Простий похідний прийменник є в реченні

А У сосен державний гімн: «Ненавиджу дрова з дерева!»

Б Стоїш, як стогін, під склепінням казки.

В Пливе над світом осінь, як медуза.

Г Співає ліс захриплими басами, веде за повід стежечку худу.

Д Край балки, проводжаючи потоки, петрів батіг сміється синьооко.

156. Частка є в реченні

А Ось ми і зустрілися віч-на-віч, на моїй дорозі ти стоїш.

Б Все ущухло враз, і стало тихо-тихо навкруги.

В Вранці-рано на світанку я співав тобі веснянку.

Г Природа мудра, все створила мовчки.

Д На цій землі жили ми споконвік.

157. Усі частки пишуться окремо

А прийшов / би, мов / би, не / гарно, аби / то, ато / ж

Б мало / не, таки / зробив, прийшов / же, що / то / за, не / покладаючи

В наче / б / то, мало / не, не / мало, не / вже, вже / не

Г як / раз, он / де, авже / ж, немовби / то, хоча / б

Д ген / ген, це / ж, неначе / б, хотіла / б, де / інде

158. Помилку при написанні частки не допущено в рядку

А не прочитав, не потрібно, не мій, незчутися

Б нещастя, не зовсім, ще не досліджений, не до вподоби

В невдовзі, неволя, неабищо, зовсім не боляче

Г не стямившись, неабияк, не лікуючи, ще незавершена

Д не до речі, недоречно, не дуже, недоплачувати, не довести

159. Частку не треба писати окремо в реченні

А Пройшла не/певність і ще щось не/вимовне.

Б Не/сказане лишилось не/сказанним.

В Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не/осквернили душу.

Г Я не/доцільна - наче камертон у кулаці кошлатого бандита.

Д Тут навіть слідів людських не/має - не/торкана земля..

160. Помилку при написанні вигуків допущено

А от тобі й на, ич, ану-бо, агов Б ой-ой-ой, їй-богу, їй-бо, вйо, надобраніч

В овва, ген-ген, ану ж бо, атож

Г гав-гав-гав, ш-ш-ш-ш, їй-право, до побачення

Д но-о-о-о, соб-цабе, добридень, день добрий

Завдання на встановлення відповідності

1. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження

1 Жіночий рід мають іменники

Продовження

А жінка, леді, дівчисько в рядку

Б Чилі, мадам, путь

В Міссурі, бонна, нежить

Г мама, Марія, дівча

Твердження

2 Іменник у знахідному відмінку в реченні

Продовження

А Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю.

Б Гукала тиша рупором вокзальним.

В А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.

Г Кипить у нас в артеріях сучасність.

Твердження

3 Форму кличного відмінка утворено неправильно

Продовження

А женче  

Б хлопче

В парубче

Г товарише

Твердження

4 Форму однини може мати іменник у рядку

Продовження

А калоші 

Б штани

В ворота

Г обценьки

2. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження  

1 Форму орудного відмінка утворено неправильно в рядку

Продовження

А рідною землею

Б прозорою водою

В вовчою пащою

Г смаженим лящем

Твердження

2 До м’якої групи НЕ належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А ячмінь

Б плай

В латаття

Г плече

Твердження

3 До твердої групи належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А шахтар  

Б екземпляр

В аптекар

Г каменяр

Твердження

4 Іменник утворено суфіксальним способом у рядку

Продовження

А Київщина  

Б Полісся

В Прикарпаття

Г Сан-Сальвадор

3. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження     

1 Спільний рід мають іменники в рядку

Продовження

А роззява, невдаха, задавака

Б Карпати, трудяга, листоноша

В Суми, ворота, канікули

Г директор, лікар, інженер

Твердження

2 Правильно записано слова в рядку

Продовження

А День Молоді 

Б День Перемоги

В День Народження

Г День незалежності

Твердження

3 Назва неістоти є в рядку

Продовження

А аташе

Б візаві

В денді

Г кашне

Твердження

4 Форму множини має іменник у рядку

Продовження

А листя

Б пір’я

В ім’я

Г насіння

4. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження  

1 Неправильно утворено форму родового відмінка однини іменника в рядку

Продовження

А носа

Б Нептуна   

В коридору

Г гопаку

Твердження

2 Неправильно утворено форму родового відмінка множини іменника в рядку

Продовження

А губів

Б молитв  

В легенів

Г бабів

Твердження

3 Неправильно утворено форму орудного відмінка однини іменника в рядку

Продовження

А піччю

Б склярем

В біллю

Г Ігорем

Твердження

4 Неправильно утворено форму місцевого відмінка однини й множини іменника в рядку

Продовження

А по стежкам

Б у Мозамбіку

В на ринзі

Г по горах

5. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження  

1 Форму орудного відмінка утворено неправильно у словосполученні

Продовження

А уявною межею 

Б високою кручою

В дужим плечем

Г гнучкою ліщиною

Твердження

2 До м’якої групи належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А ложе

Б обличчя

В збіжжя

Г лице

Твердження

3 До мішаної групи належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А ювіляр  

Б столяр

В вугляр

Г лікар

Твердження

4 Складанням основ утворено іменник у рядку

Продовження

А перекотиполе 

Б перешкода

В контрнаступ

Г чорноморець

6. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження     

1 Форму орудного відмінка утворено неправильно у словосполученні

Продовження 

А чистим аркушем

Б самою гущею

В смачною мамалигою

Г відкритою душою

Твердження

2 До м’якої групи НЕ належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А сонце

Б спокій

В меч

Г безсмертя

Твердження

3 До м’якої групи належить іменник II відміни в рядку

Продовження

А Ігор

Б явір

В пасажир

Г директор

Твердження

4 Префіксально-суфіксальним способом утворено іменник у рядку 

Продовження

А посвята

Б побережжя

В погонич

Г порцеляна

7. З’ясуйте характеристику прикметника.

Характеристика прикметника  

1 якісний, жіночий рід, однина, повна нестягнена форма

2 якісний, жіночий рід, однина, повна стягнена форма

3 якісний, чоловічий рід, однина, коротка форма

4 присвійний, середній рід, однина

Приклад

А Там повен дім любистку і вишні чорноокі стоять до холодів.

Б Правда ясніша від сонця,

В Нічко лукавая, нічко цікавая, нащо людей чарувать?   

Г Коло нас на сторожі лишилось Тарасове слово,

Д Заснуло листя жовтим сном.

8. З’ясуйте характеристику прикметника.

Характеристика прикметника

1 відносний, чоловічий рід, однина

2 відносний, жіночий рід, однина

3 якісний, чоловічий рід, однина

4 присвійний, чоловічий рід, однина

Приклад

А Осінь на рябому коні їздить,

Б Б’ють Хому за Яремину вину.

В Прекрасне те листя, що впало додолу,

Г Козацькому роду нема переводу.

Д Люблю чернігівську дорогу - весною, влітку, восени.

9. З’ясуйте характеристику прикметника.

Характеристика прикметника   

1 якісний, жіночий рід, повна стягена форма

2 присвійний, середній рід, повна стягнена форма

3 якісний, середній рід, повна нестягнена форма

4 якісний, чоловічий рід, коротка форма

Приклад 

А Мамине обличчя у дитинство кличе,

Б Щедрість материнських рук ми іще не оцінили,

В Турбот повен рот.

Г Пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує

Д Спала природа під ковдрою білою.

10. З’ясуйте характеристику прикметника.

Характеристика прикметника  

1 Помилки в написанні відмінкових закінчень немає в рядку

Приклад

А родючею вишнею

Б просторою площею

В ближньою дачою

Г ведмежею послугою

Характеристика прикметника  

2 Правильно утворено прикметник у рядку

Приклад

А чехський   

Б сивашський

В калмикський

Г казахський

Характеристика прикметника

3 Літеру и треба писати у слові рядка

Приклад

А зворушл...вий  

Б малес...нький

В дрібнеє...нький

Г хоробр...нький

Характеристика прикметника

4 Суфіксальним способом утворено прикметник у рядку

Приклад

А ясно-зелений

Б вічнозелений  

В контрударний

Г південно-західний

11. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження    

1 Помилки в написанні відмінкових закінчень немає у словосполученні рядка

Продовження

А плакучею вербою

Б боязкою мишою

В розкішною черешнею

Г вовчею пащею

Твердження

2 Неправильно утворено форму порівняння прикметника в рядку

Продовження

А розумніший

Б якнайрозумніший

В найбільш розумний

Г розумніший всіх

Твердження

3 Літеру е треба писати в прикметнику рядка

Продовження

А заспокійл...вий

Б доброзичл...вий

В запаморочл...вий

Г розуми...нький

Твердження

4 Префіксальним способом утворено прикметник у рядку

Продовження

А прадавній

Б контрударний

В міжпланетний

Г прибережний

12. З’ясуйте характеристику числівника.

Характеристика    

1 порядковий в орудному відмінку

2 кількісний у місцевому відмінку

3 кількісний в орудному відмінку

4 порядковий у місцевому відмінку

Приклад

А ста шістдесятьома сімома

Б сто сімдесят сьомим

В у сорок сьомому

Г у сорока сімох

Д на дев’яноста дев’ятьох

13. З’ясуйте характеристику числівника.

Речення    

1 Стрілка наближається до пів на одинадцяту.

2 Цей вир зароджується в океані на глибині п’ятисот метрів

3 Хто б не був рад, якби мав мільярд.

4 На дітей батьки багаті - одинадцятеро в хаті.

Синтаксична роль числівника

А підмет

Б присудок

В додаток

Г означення

Д обставина

14. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження     

1 Складений числівник є в рядку

Продовження

А сімнадцять

Б сімдесят

В сімнадцятиповерховий

Г сімдесят сім

Твердження

2 Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках мають закінчення

Продовження

А -а    

Б -ома

В -ама

Г нульове

Твердження

3 У реченні Я склав тестування на «дванадцять» числівник виконує роль

Продовження

А присудка

Б обставини  

В означення

Г додатка

Твердження

4 У поєднанні з числівником закінчення -із має іменник у рядку

Продовження

А двадцять чотири (олівець)

Б тридцять три (учень)

В шістдесят п’ять (гектар)

Г сто два (кілограм)

15. З’ясуйте відповідність між орфограмою й прикладами.

Орфографія     

1 написання заперечних займенників

2 написання неозначених займенників разом

3 написання займенників з прийменниками

4 написання неозначених займенників через дефіс

Приклад

А аби/якого, де/котрий, чиєму/сь

Б казна/чого, скільки/небудь, будь/чиїм

В ані/хто, ні/чийого, ні/до/кого

Г що/сь, ні/в/чиєму, кому/небудь

Д зі/своїм, піді/мною, наді/мною

16. З’ясуйте розряди займенників.

Розряди займенників    

1 вказівний та особовий

2 неозначений та особовий

3 питальний та вказівний

4 вказівний та відносний

Приклад

А Тяжко того водити, хто не хоче ходити

Б А хто ж були ті вояки відважні?

В Хоч є що зїсти, та будь з ким не хочеться сісти.

Г А тим часом із діброви козак виїжджає, під ним коним вороненький насилу ступає.

Д Я щось маю розпитати, дещо розказати.

17. З’ясуйте синтаксичну роль займенника.

Речення займенників

1 Навчай інших - сам навчишся.

2 Хто одважиться в північ на море своє хибне човенце зіпхнути?

3 Кожному мила своя сторона.

4 І кожна хвилина - моя...

Синтаксична роль

А підмет і означення

Б означення й обставина

В підмет і додаток  

Г додаток і означення

Д означення й присудок

18. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження     

1 Неперехідне дієслово є в рядку

Продовження

А побачити літак

Б милуватися зорями

В скуштувати куті

Г не зустріти друга

Твердження

2 Усі дієслівні форми є незмінними в рядку

Продовження

А розмовляти, спить, відповідаючи

Б ліпить, засинаючи, усміхатися

В сидячи, підходити, відібрано

Г підмальовуючись, підластитися, підсинений

Твердження

3 Правильно утворено видову пару дієслів у рядку

Продовження

А писати - підписати

Б прилучати - залучити

В бігти - вибігти

Г брати — взяти

Твердження

4 Одновидові дієслова є в рядку

Продовження

А вимагати, сподіватися, думати,їздити

Б змальовувати, читати, їсти, сміятися

В розказати, підняти, віднести, здійснити

Г женити, веліти, агітувати, організувати

19. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Усі дієслівні форми є в рядку

Продовження

А знімаючись, розповідати, здійснено незмінними

Б усміхаючись, ткати, сидить

В змарновано, підписуючи, відновлений

Г сказано, здійснивши, сказаний

Твердження

2 Правильно утворено видові пари дієслів у рядку

Продовження

А друкувати - передрукувати

Б ловити - піймати

В говорити - наговорити

Г кликати — відкликати

Твердження

3 Орфографічну помилку допущено в одному із

Продовження

А Ліків немає тільки від старості і від смерті

Б Немає в мене слів, розстріляні до слова, слів рядка

В Ще назва є, а річки вже не має.

Г Не має сумнівів душа, не має злості.

Твердження

4 Видова пара твориться зміною наголосу в дієсловах рядка

Продовження

А довершувати, підкопувати, усміхнутися, розкривати

Б брати, говорити, ловити, шукати

В накосити, прилетіти, засіяти, побачити

Г виміряти, скликати

20. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Неправильно утворено особову форму дієслова в рядку

Продовження

А ти борешся

Б вони полють

В ти колеш

Г вони клеють

Твердження

2 Граматичну помилку допущено в рядку

Продовження

А опанувати мовою 

Б взяти участь

В сміятися з нього

Г піклуватися про маму

Твердження

3 Правильну вимову дієслова передано в рядку

Продовження

А [р о б и ' т^’ с^’ а]

Б [б е ' р e с с^’ а]

В [х о в а й е ц^’ : а]

Г [г н ё ш с^’ а]

Твердження

4 Дієслово розрісся утворено

Продовження

А префіксальним способом

Б префіксально-суфіксальним способом

В суфіксальним способом

Г переходом з однієї частини мову в іншу

21. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Усі дієприкметники пасивного стану є в рядку

Продовження

А розв’язаний, прочитаний, виконуючий, намальований

Б відчута, пломеніючі, кинутий, засіяна

В зачарований, знайдений, діюча, виїжджений

Г небачений, шитий, загорнені, принесена

Твердження

2 Активний дієприкметник теперішнього часу можна утворити від дієслова рядка

Продовження

А почорніти 

Б розбити

В жевріти

Г сформулювати

Твердження

3 Безособові дієслівні форми на -но, -то можна утворити від обох дієприкметників рядка

Продовження

А читаючий, пригірклий

Б скошена, сповитий

В зростаючі, опалий

Г синіюча, пожовкле

Твердження

4 Активний дієприкметник минулого часу є в реченні

Продовження

А Зів'яла папороть рудим чаїться звіром.

Б Як звабливо малюється світанок в тумані над мовчазною рікою!

В На блюдця літаючі в соняхів схожі обличчя.

Г 3 колиски нам співучі соки і вмивали серце і чоло.

22. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Усі дієприкметники одного стану є в рядку

Продовження

А залитий, замерзаючий, роздягнений, розбитий

Б повиті, розквітлий, паленіючі, відкритий

В повеселілий, працюючий, посивілий, опалий

Г літаючі, палаючі, достиглі, заметені

Твердження

2 Активний дієприкметник минулого часу можна  утворити від дієслова рядка

Продовження

А лежати  

Б загоїти

В перетерти

Г просвітліти

Твердження

3 Безособові дієслівні форми на -но, -то можна утворити від обох дієприкметників рядка

Продовження

А просвітлений, сяючий

Б прожитий, сповнена

В хвилюючий, підрізана

Г зруйноване, заніміле

Твердження

4 Пасивний дієприкметник є в реченні

Продовження

А Жаліються комусь оголені баштани.

Б На клуні стовбичив промоклий бусол.

В Калин палаючі вогні, ви пригадалися мені.

Г Уже нема квітучої долини, лиш чорний ієрогліф бадилини.

23. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Усі дієприслівники доконаного виду є

Продовження

А спинивши, причинивши, нехтуючи

Б опустивши, шукаючи, впіймавши в рядку

В обточивши, відпочивши, здійснивши

Г зробивши, гуляючи, несучи

Твердження

2 Дієприслівник має граматичне значення

Продовження

А виду

Б роду

В числа

Г відмінка

Твердження

3 Помилку допущено в написанні дієприслівника рядка

Продовження

А не переглянувши 

Б недочуваючи

В схаменувшись

Г задивляючись

Твердження

4 Суфікс -ачи (-ячи) має дієприслівник у рядку

Продовження

А пол...чи

Б кле...чи

В бор...чись

Г ор...чи

24. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1 Усі дієприслівники одного виду є в рядку

Продовження

А ціпеніючи, паленіючи, насолодившись

Б натрудившись, насміявшись, хвилюючись

В замислившись, навіявши, наскочивши

Г умиваючись, одягаючись, здивувавшись

Твердження

2 Форма інфінітива відповідає дієприслівнику рядка

Твердження

А осиливши - осилити

Б зігнувши - згинати

В витираючи — витерти

Г усміхаючись — усміхнутись

Твердження

3 Правильно написано дієприслівник у рядку

Продовження

А ненаважуючись

Б нестримавшись

В не стямившись

Г не допомігши

Твердження

4 Суфікс -учи (ючи) має дієприслівник, якому відповідає

Продовження

А радити

Б боротись інфінітив у рядку 

В стояти

Г клеїти

25. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням

Твердження     

1  Прислівника немає в словосполученні рядка

Продовження

А зануритися глибше

Б чіткіше написати

В виразніше обличчя

Г веселіше посміхнутися

Твердження

2 Ступені порівняння можна утворити від прислівників

Продовження

А довго, недовго, низько

Б багато, темно, ясно у рядку

В влучно, пізно, заодно

Г мало, трохи, трішечки

Твердження

3 Суфіксально-префіксальним способом утворено прислівники в рядку

Продовження

А по-справжньому, попідвіконню, спросоння

Б вголос, недалеко, надовго, дотепер

В високо, розумно, гаряче, двічі

Г ліворуч, мимоволі, сьогодні, горілиць

Твердження

4 Виділені прислівники треба писати разом у рядку

Продовження

А Земля у/шосте зелень трав змінила.. А ти свій войовничий запал прибережи на/потім.

Б Тепер усе по/іншому бринить. Чим/далі дорога стає все гірша.

В Велике дерево по/волі росте. Це все/одно, що пташка без повітря

Г Ще пам’ята до/нині сивий Львів рядки друкованих у/перше літер.

26. З’ясуйте вид сполучників у наведених реченнях.

Вид сполучника    

1 допустовий

2 мети

3 умовний

4 причиновий

Приклад

А Я вже варила зілля полинове, щоб мій Грицько від туги не зачах.

Б Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками.

В Полковник встав, в судді перепросився, бо мав на Білу готувати полк.

Г Печаль моя торкнула вперше слово, як той кобзар торкав свою струну.

Д Хоч тут думки були навпереміну, та суд стоїть на вірному сліду.

27. З’ясуйте вид сполучників у наведених реченнях.

Підрядний сполучник    

1 способу дії

2 умови

3 мети

4 з’ясувальний

Речення

А Вам, молодим, любити і горіти, як тільки вміє молодість одна.

Б Усі проблеми світові забути хочеться на мить і слухать, як бджола дзумить.

В І миті жодної не можна повернути, аби життя по-іншому прожить!

Г А земля вже відчуває літо, хоч до нього довго їй іти.

Д Якщо бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним.

28. З’ясуйте вид сполучників у наведених реченнях.

Підрядний сполучник    

1 допустовий

2 причини

3 мети

4 з’ясувальний

Речення

А Заговори, щоб я тебе побачив.

Б Не несу я нікому біди, бо й від вас я біди не чекаю.

В Здавалося, що він споконвіку жив

Г І хоч на світі сторони чотири, я тут живу.

Д Стара верба така стара, що вниз уже рости.

29. З’ясуйте вид сполучників у реченнях.

Підрядний сполучник    

1 міри й ступеня

2 мети

3 причини

4 допустовий

Речення

А Іще погожі дні, хоч вже про осінь йдеться.

Б Криниця ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній.

В Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли.

Г Я звик високо голову держати, бо маю честь і мужність без догани.

Д Косарі затягли пісню, так що аж луна пішла гаєм.

30. З’ясуйте вид сполучників у наведених реченнях.

Підрядний сполучник     

1 Помилку у формі звертання допущено в рядку

Речення     

А І раптом чую: «Орлику! Чураю!»

Б Долю моя, долю! Де тебе шукати?

В Краю мій рідний, зневажений краю!

Г Меласю! Рідна! Зіронько моя!

2 Наказовий спосіб дієслова утворено неправильно в рядку

А вчімо

Б здобудьмо

В пробачімо

Г догодімо

3 Помилку в особовій формі дієслова допущено в рядку

А я гашу

Б ти мелеш

В він погас

Г вони клеють

4 Помилку в написанні службової частини мови допущено в рядку

А неначеб-то

Б не можна

В на жаль

Г з-посеред

31. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження    

1 Подвоєння приголосних в орудному відмінку відбудеться в усіх іменниках рядка

Продовження

А сповідь, міць, одіж, нехворощ

Б тінь, піч, папороть, кров

В лань, Об, подорож, ніч

Г мідь, галузь, відстань, мазь

Твердження

2 Усі займенники пишуться разом у рядку

Продовження

А ні/хто, де/який, аби/що, ані/скільки

Б ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що

В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто

Г аби/кому, кого/небудь, ні/чий, ні/до/чого

Твердження

3 Сполучник вжито в реченні

Продовження

А Про що (б) мені у вас запитати?

Б Я про (те) уже говорив.

В Я хочу, що (б) ти мені допоміг.

Г Як (би) це не зіпсувати?

Твердження

4 Усі дієприслівники пишуться із суфіксом -ачи (-ячи)

Продовження

А пол...чи, вар...чи, бач...чи

Б кле...чи, сто...чи, дивл...чись

В бор...чись, сол...чи, каж...чи

Г ход...чи, ран...чи, уступа...чи

32. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження    

1 Помилку у формі звертання допущено в рядку

Продовження    

А Чуєш, брате мій, товарише мій!

Б Слово, моя ти єдиная зброє!

В Брате мій наречений, Іване.

Г Заворожи мені, волхве.

Твердження

2 Мовним нормам відповідає

Продовження

А Франківська рима написання слова в рядку

Б шевченкова хата

В Нобелівська премія

Г Езопова мова

Твердження

3 Наказовий спосіб дієслів

утворено неправильно в рядку

Продовження

А напишімо

Б зважмо

В візьмімось

Г няллімо

Твердження

4 Правильно вжито відмінкову

Продовження

А зрадіти за його форму займенника в рядку

Б про його досягнення

В завітати до їх

Г розповісти про його

33. Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

Твердження     

1 Усі іменники належать до одного роду в рядку

Продовження

А бязь, Міссурі, колібрі

Б какаду, аташе, біль

В дріб, купіль, фланель

Г месьє, шимпанзе, кашне

Твердження

2 Присвійний прикметник утворено неправильно в рядку

Продовження

А Катрусин сусід

Б Андріїв зошит

В Зоїна хустка

Г Геннадієва квартира

Твердження

3 Неправильно узгоджено числівник з іменником у рядку

Продовження

А два варіанти

Б троє поросят

В три тижня

Г двоє ножиць

Твердження

4 Наказовий спосіб дієслова утворено неправильно в рядку

Продовження

А поїти - пої

Б дихати - дихай

В перти - при

Г прати — пери

34. З’ясуйте відповідність між частиною мови й реченням.

Частина мови    

1 прийменник

2 частка

3 сполучник

4 вигук

Речення

А Дарма що буря, я іду вперед!

Б Навколо мене - поле, небо, сонце!

В Навколо степ...

Г Лиш боротись - значить жить!

Д Гей, браття, станьмо разом!

35. Установіть відповідність між прийменником і словосполученням, де цей прийменник доречно вжито.

Прийменник  

1 по

2 з

3 через

4 за

Словосполучення

А діяти (примус)

Б непорозуміння (помилка)

В зупинка (замовлення)

Г зустрічатися (вихідні)

Д медик (освіта)

36. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

І (1) наперед не (2) треба ворожити, і (3) за (4) минулим плакати не варт.

А іменник

Б прикметник

В прислівник

Г прийменник

Д частка

37. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Наїдком запахущим оси позаїдались, (1) як малі, (2) лиш соняхи (3) з-потойбік проса на (4) все те зирять з-під брилів.

А прислівник

Б прийменник

В займенник

Г сполучник

Д частка

38. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Це (1) тільки степ (2) їхній (3) щовесни оновлюється і навіть (4) після чорної бурі зацвітає дикими тюльпанами.

А займенник

Б прислівник

В частка

Г прикметник

Д прийменник