Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

МОРФОЛОГІЯ

ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ДІЄСЛОВО

Форми дієслова

І. Дієвідмінювані - їм властиві такі граматичні категорії (значення):

• особа (читаю, читаєш, читає, читаємо, читаєте, читають);

• число (ходить - ходять, читала - читали, розповім - розповімо);

• час (читаю, читатиму, читав);

• вид: недоконаний (читаю); доконаний (прочитаю);

• спосіб: дійсний (читаю, читав, читав, читатиму); умовний (читав би, читала б, читало б, читали б); наказовий (читай, читаймо, читайте);

• рід: чоловічий (читав, читав би); жіночий (читала, читала б); середній (читало, читало б).

II. Відмінювані - дієприкметник.

Дієприкметникові властиві такі категорії:

• стан: активний (позеленілий); пасивний (читаний);

• час: теперішній (читаючий); минулий (прочитаний);

• вид: недоконаний (читаний); доконаний (прочитаний).

Подібно до прикметників дієприкметники змінюються за:

• родами (прочитаний, прочитана, прочитане);

• числами (прочитаний - прочитані);

• відмінками (читаний, читаного, читаному...)

Саме завдяки цим категоріям ми відносимо дієприкметники до відмінюваних форм. У реченні, як правило, виконують функцію означення, зрідка присудка: Хата не білена

III. Незмінні:

1) інфінітив (неозначена форма дієслова) виражає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа та роду: Любить свій край - це для народу жити, боротися за юне, за нове (Сосюра);

Інфінітиву властиві категорії:

• виду: писати, написати;

• стану: робити - робитися, будувати - будуватися;

• перехідності (декламувати, читати), неперехідності (зеленіти, старіти).

У реченні інфінітив може виступати в ролі будь-яких членів:

Жити - вітчизні служити. Командир наказав відступати.

Він дав команду пакуватись. Черниш зупинився перепочити.

2) дієприслівник - незмінна дієслівна форма. Має дієслівні ознаки: вид: пишучи - написавши; перехідність (відчиняючи) - неперехідність (почервонівши).

Як і прислівники, дієприслівники незмінні. У реченні виступають, як правило, обставиною.

3) форми на -НО, -ТО. В українській мові від пасивних дієприкметників минулого часу з суфіксами -н(ий), -т(ий) утворюють безособові форми на -но, -то, наприклад: записаний - записано, прочитаний - прочитано, збитий - збито, вкритий - вкрито. Ці форми виражають дію неназваної чи невідомої особи, тому вживаються у безособовому реченні у функції присудка: Останній екзамен складено, школу закінчено. За такою функцією в реченні їх і називають присудковими формами на -НО, -ТО.