Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

МОРФОЛОГІЯ

В українській мові визначають 10 частин мови, в основі поділу яких лежать такі принципи:

1) смисловий (семантичний, лексичний);

2) морфологічний (властиві певній частині мови граматичні категорії, словозміна: наявність роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, виду, перехідності, часу, способу, стану, особи);

3) синтаксичний (роль у реченні: підмет, присудок, означення, додаток, обставина);

4) словотворчий (типові для певної групи способи словотворення, суфікси, префікси).

За цими принципами усі частини поділяють на:

*Повнозначні*		*Неповнозначні*
*змінні*	*незмінні*	*незмінні*
		*службові*
іменник прикметник числівник займенник дієслово	прислівник	прийменник сполучник частка	вигук

Частини мови

*САМОСТІЙНІ*	*Частина* *мови*	*Означає*			*Відповідає на питання*	*Змінюється за*	*Найчастіше у реченні виступає*
	Іменник	*ІМЕННІ*	назву предмета.		хто? що?	числами, відмінками	підметом, додатком
	Прикметник		ознаку предмета.		який? чий?	родами, числами, відмінками	означенням, присудком
	Числівник		число, кількість, порядок при лічбі.		скільки? котрий?	родами,числами, відмінками	підметом, означенням
*НЕПОВНОЗНАЧНІ*	Займенник		вказує на особу, предмет.		хто? що? чий? скільки?	родами, числами, відмінками,	підметом, додатком, означенням
	Дієслово	вказує на дію або стан предмета.			що робити? що зробити?	за часом, числами, особами або родами	присудком
	Прислівник	ознаку ознаки, ознаку дії.			як? де? куди? коли? звідки?	незмінна частина мови	обставиною
*НЕПОВНОЗНАЧНІ*	1) прийменник	с*лужбові*		виражає залежність одних слів від інших, здатних керувати.			Членами речення не бувають.
	2) сполучник			служить для зв'язку однорідних членів речення й частин складного речення.
	3) частка			вносить додаткові смислові відтінки в речення.
	Вигук			виявляє почуття, емоції, волевиявлення.

Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.