Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складними називають речення, які складаються з двох чи кількох простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.

Прості речення в складному втрачають інтонаційну завершеність, тобто інтонацію кінця має не кожне просте речення, а все складне загалом.

Як і прості речення, складні речення за метою висловлювання поділяють на розповідні, питальні та спонукальні.

Прості речення можуть поєднуватись у складні двома основними способами:

1) за допомогою інтонації та сполучників або сполучних слів (деяких займенників і прислівників). Такі складні речення називаємо сполучниковими: Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (Тичина). Закінчується квітень, а теплом ще й не пахло;

2) за допомогою інтонації (без сполучників чи сполучних слів). Такі складні речення називаємо безсполучниковими: День стояв сірий, важкі хмари висіли низько над землею.

Складні сполучникові речення поділяють на дві групи:

1) складні речення з сурядними сполучниками (складносурядні речення). У цих складних реченнях прості речення, що входять до нього, рівноправні, незалежні одне від одного, тобто поєднані сурядним зв'язком, схожим на зв'язок між однорідними членами речення;

2) складні речення з підрядними сполучниками й сполучними словами (складнопідрядні речення). У цих складних реченнях одне просте, яке входить до складного, залежить від другого й поєднане підрядним зв'язком.