Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
Однорідні та неоднорідні означення
Однорідними означення бувають тоді, коли вони характеризують предмет з одного якогось боку, вказуючи на матеріал, колір тощо: У ботанічному саду ростуть польові, степові, лісові та гірські квіти.
Такі означення вимовляють виразною перелічуваною інтонацією, вони можуть мати при собі єднальні сполучники.
Однорідними означення є й тоді, коли перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшим означенням: Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць. (Нечуй- Левицький).
Однорідними є також означення-епітети (означення-синоніми, означення-антоніми): Онде балочка весела, в ній хороші, красні села (Леся Українка). Ми не пропаща, а чудесна сила (Стельмах).
У певному контексті ті самі слова можуть виконувати роль однорідних або неоднорідних означень: Тепло, м'яка погода, (однорідні означення) - Тепла м'яка ковдра, (неоднорідні означення).
Між однорідними означеннями ставимо коми, якщо між ними немає єднального неповторюваного сполучника.

Неоднорідними означення бувають тоді, коли вони характеризують той самий предмет з різних боків: Червоні язики лизали сіру потріскану глиняну стінку печі.
Між неоднорідними означеннями сполучники не вживають, коми не ставлять.
Здебільшого неоднорідними є означення, які виражені різними частинами мови:
• займенником і прикметником: якісь незнайомі гори, твої вірні друзі;
• дієприкметником і прикметником: погаслий тьмяний вогник;
• числівником і прикметником: перший веселий вечір.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.