100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010
Тренувальний тест № 2
Частина 2. Завдання з української літератури
Завдання з вибором однієї правильної відповіді з п’яти варіантів (37-56)
37. В образах Низа та Евріала І. Котляревський показав:
A) українських селян-хліборобів;
Б) істинних захисників Вітчизни;
B) гультяїв і бешкетників;
Г) чиновників-хабарників;
Д) веселих і дотепних українських хлопців.
38. У дослівному перекладі з французької термін травестія означає:
A) жарт;
Б) іронія;
B) перетворення;
Г) перевдягання;
Д) гумор.
39. Провідним мотивом ранньої творчості Т. Шевченка є:
A) мрії про новий суспільний лад;
Б) героїчне минуле України;
B) викриття лицемірного панського лібералізму;
Г) сенс життя людини;
Д) поєднання особистого та громадського в житті людини.
40. Символічний образ Прометея з’являється в Шевченковому творі:
A) «Сон» (комедія);
Б) «Гайдамаки»;
B) «Ісаія. Глава 35»;
Г) «Кавказ»;
Д) «І мертвим, і живим...».
41. Епіграф до Шевченкового послання «І мертвим, і живим...» підпорядкований ідеї:
A) викриття свавілля та деспотизму панів-кріпосників;
Б) уславлення героїчного минулого українського народу;
B) засудження лицемірства панівних класів в епоху кріпосництва;
Г) утвердження самобутності культури українського народу;
Д) заклику до боротьби проти кріпосництва.
42. Скликання Чорної ради, зображеної в романі П. Куліша, було зумовлене:
A) необхідністю об’єднання для боротьби проти польської шляхти;
Б) зруйнуванням Запорізької Січі;
B) незадоволенням низового козацтва соціальною несправедливістю;
Г) прийняттям Переяславської угоди;
Д) вольовим рішенням козацької старшини.
43. Кульмінаційною в повісті Марка Вовчка «Інститутка» є сцена:
A) коли молода пані не дає дозволу на одруження Устини з Прохором;
Б) коли панночка накинулась на Устину й ледве не задушила її;
B) коли інститутка нагадує женихові про дохідність маєтку Дубці;
Г) коли молода пані вдарила бабусю по обличчю;
Д) коли інститутка після весілля зневажливо поставилася до людей, які хотіли привітати її святим хлібом.
44. В основі назви роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить художній прийом:
A) метафори;
Б) алегорії;
B) персоніфікації;
Г) гіперболи;
Д) порівняння.
45. Землі Пузиря з комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн» називає «цілим княжеством» :
A) сусід Пузиря Чобіт;
Б) посередник між землевласниками Маюфес;
B) економ Ліхтаренко;
Г) вчитель Калинович;
Д) економ Феноген.
46. У романі П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
A) показано ще одну «пропащу силу» в образі товариша Чіпки Грицька;
Б) є епізод, у якому баба Оришка розповідає Чіпці про долю його батька;
B) змальовано історію села Піски після скасування кріпосного права;
Г) героєм з «на прибуток напрямленим розумом» є Максим Ґудзь;
Д) носієм дрібновласницького індивідуалізму й соціальної байдужості є Грицько.
47. Прототипом Олени з повісті О. Кобилянської «Людина» є:
A) авторка твору;
Б) Леся Українка;
B) Наталя Кобринська; .
Г) мати письменниці;
Д) Софія Русова.
48. Розмір поеми І. Котляревського «Енеїда»:
A) чотиристопний ямб;
Б) тристопний ямб;
B) шестистопний хорей;
Г) тристопний амфібрахій;
Д) тристопний дактиль.
49. У «Мисливських усмішках» Остап Вишня:
A) виділяє «п'ять найважливіших рис українця», вдаючись до гротеску;
Б) розповідає про своє дитинство;
B) досягає комізму, навмисно поєднуючи несумісні явища чи ознаки;
Г) з іронією змальовує свого героя-мисливця;
Д) використовує прийом сатири, розповідаючи, як кабани «січуть собак на бефстроганов».
50. У комедії М. Куліша «Мина Мазайло» слова «дружина» — це краще, як «жінка» або «супруга», бо «жінка» означає «рождающая», «супруга» ж по-в країнському — «пара волів» належать:
A) Улі;
Б) Рині;
B) Мокієві;
Г) Лині;
Д) дядькові Тарасу.
51. Вірш А. Малишка «Пісня про рушник» є зразком лірики:
A) філософської;
Б) громадянської;
B) інтимної;
Г) пейзажної;
Д) патріотичної.
52. У романі Л. Костенко «Маруся Чурай» думку «любов любов'ю, а життя життям» висловлює:
A) Маруся Чурай;
Б) Галя Вишняківна;
B) Грицько Бобренко;
Г) Лесько Черкес;
Д) Іван Іскра.
53. У творі О. Довженка «Зачарована Десна» змальовано образ матері, яка найбільше у світі любила:
A) пестити своїх дітей;
Б) вишивати рушники;
B) саджати що-небудь у землю;
Г) збирати врожай на городі;
Д) випікати хліб.
54. Слова «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили, — тисячі нас, замучених, закатованих... Ти матимеш дітей, але не матимеш радості, — з дитячих очей дивитимемось ми. І ти втікатимеш од них геть... І ніде від нас не втечеш...» належать:
A) Мирону Катраннику з роману В. Барки «Жовтий князь»;
Б) Лаврінові Запорожцю з кіноповісті 0. Довженка «Україна в огні»;
B) Григорію Многогрішному з роману І. Багряного «Тигролови»;
Г) Іванові Половцю з роману «Вершники»;
Д) Михайлові з оповідання Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
55. В уривку з вірша П. Тичини «Арфами, арфами»
Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон як золотий З переливами:
Йде весна запашна,
Квітами-перлами Закосичена.
використаний такий художній засіб поетичного звукопису, як:
A) анафора;
Б) епіфора;
B) антитеза;
Г) алітерація;
Д) алегорія.
56. Постійний епітет вжито в рядках з народних дум:
A) Котрі молодії — у полон забрано. («Зажурилась Україна»)
Б) Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду. («Чи не той-то хміль»)
B) А я ляхів не боюся і гадки не маю,
За собою велику потугу я знаю. («Чи не той-то хміль»)
Г) Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води. («Чи не той-то хміль»)
Д) Утікали ляхів деякії повки, їли ляхів собаки і сірії вовки. («Чи не той-то хміль»)
Завдання на встановлення відповідності (57-60)
57. Позначте відповідність між автором і назвою поезії:
1. В. Симоненко.
2. В. Сосюра.
3. П. Тичина.
4. І. Драч.
А) «Арфами, арфами»;
Б) «Любіть Україну»;
В) «Лебеді материнства»;
Г) «Балада про соняшник»;
Д) «Сто років, як сконала Січ».
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
1 |
|||||
2 |
|||||
3 |
|||||
4 |
58. Позначте відповідність між літературним напрямом і його характерною ознакою:
1. Незвичайні поетичні образи, підтекст, вираження ідеї через аналогії, яскраві поетичні узагальнення.
2. Поетика карнавальності та багатоголосся.
3. Вираження авторського ставлення до дійсності, динамізм зображення, напружена «рвана» фраза, прийом умовчування.
4. Витончене відтворення хвилинних вражень, мінливість вражень ліричного героя, підкреслена увага до кольорів і звуків.
A) неоромантизм;
Б) символізм;
B) експресіонізм;
Г) імпресіонізм;
Д) постмодернізм.
59. Позначте відповідність між назвою твору Т. Шевченка та рядками з нього:
1. А ти, моя Україно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову,
На розмову тихосумну,
На раду з тобою.
2. Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша.слава,
Слава України!
3. Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго-довго кров степами
Текла-червоніла.
4. Тому доля запродала
Од краю до краю,
А другому оставила
Те, де заховають.
А) «Катерина»;
Б) «Гайдамаки»;
В) «До Основ’яненка»;
Г) «Ісаія. Глава 35»;
Д) «Сон».
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
1 |
|||||
2 |
|||||
3 |
|||||
4 |
60. Позначте відповідність між назвою тропа та його визначенням:
1. Свідоме перебільшення розміру, сили, значення якогось предмета, явища з метою його стилістичного увиразнення.
2. Художнє, образне означення, що називає характерну властивість предмета, явища.
3. Перенесення ознак і властивостей людини, істоти на неживі предмети, явища, абстрактні поняття.
4. Зіставлення предметів, явищ на основі їх подібностей з метою стилістичного увиразнення.
А) епітет;
Б) метафора;
В) порівняння;
Г) гіпербола;
Д) персоніфікація.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
1 |
|||||
2 |
|||||
3 |
|||||
4 |
Перша публікація: 01/01/2010
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.